Відмінності між версіями «Кушакевич Павло Федорович»
(→Життєпис: Скопійовано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кушакевич_Павло_Федорович&oldid=4324614) |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
1 січня 1916 отримав чин дійсного статського радника. | 1 січня 1916 отримав чин дійсного статського радника. | ||
| + | |||
| + | == Ніжинський міський голова == | ||
| + | |||
| + | 30 липня 1881 р. обирається Ніжинським міським головою. 1892 р. у Ніжині з'являються перші телефони, встановлені управою для службового зв'язку між вокзалом Курсько-Київської залізниці та його конторою, що знаходилася на Мільйонній вулиці (сучасна Овдіївська). 1894 р. відкрито школу для дівчаток бідних євреїв під назвою «Толмуд-Торе». 1 липня 1895 на пожертви його дядька Андрія Кушакевича було засноване ремісниче училище (нині Ніжинський агротехнічний інститут). Влаштована кам'яна мостова — під'їзний шлях до ніжинської станції на Курсько-Київській залізниці, побудовано новий сквер на Богдано-Хмельницькій площі (тоді Миколаївській, а нині Шевченківський парк), облаштовано дві будівлі міських приходських училищ, відкрито школу садівництва. Проведена розбудова та покращені майданчики для проведення ярмарків. 1890 р. управа прийняла резолюцію, у якій повідомлялося про придбання хімічних речовин для дезінфекції хвороб дифтерії та віспи. Цього ж року до управи надійшло прохання від лікаря Розенгарта, у якій він просив отримати довіреність на закупівлю в Берліні рідини Коха для Ніжина. Для підтримки вулиць у гарному стані, встановлено чіткі норми та терміни чистки від снігу, мощення її камінням. Визначено конкретні місця для звалу нечистот, визначено, якою повинна бути якість водостічних труб. Видано обов'язкові правила для перукарень Ніжина. Затверджені правила для скотобоєнь. | ||
== Відзнаки == | == Відзнаки == | ||
Поточна версія на 21:20, 28 жовтня 2024
Павло Федорович Кушакевич (народився 9 вересня 1835 у Володьковій Дівиці — помер 1919) — ніжинський міський голова (30.07.1881-17.03.1899).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Володьковій Дівиці в родині настоятеля Богоявленської церкви священика Федора Федоровича Кушакевича і його дружини Анни Василівни. 11 липня 1857 закінчив Чернігівську духовну семінарію. 2 травня 1859 вступив на службу до Санкт-Петербурзького цивільного надвірного суду, де за два роки отримав чин колезького реєстратора та посаду помічника столоначальника. Відповідно до прохання постановою Санкт-Петербурзького губернського правління від 27 лютого 1862 звільнений від служби за домашніми обставинами. Після повернення до Ніжина протягом 1878—1917 обіймав посаду почесного мирового судді по Ніжинському повіту. «Высочайшим повелением» від 13 січня 1878 затверджений довічно головою Попечительської ради Ніжинської жіночої прогімназії (згодом — гімназії) імені Пелагії Іванівни Кушакевич.
30 липня 1881 обраний Ніжинським міським головою.
1 січня 1916 отримав чин дійсного статського радника.
Ніжинський міський голова[ред. | ред. код]
30 липня 1881 р. обирається Ніжинським міським головою. 1892 р. у Ніжині з'являються перші телефони, встановлені управою для службового зв'язку між вокзалом Курсько-Київської залізниці та його конторою, що знаходилася на Мільйонній вулиці (сучасна Овдіївська). 1894 р. відкрито школу для дівчаток бідних євреїв під назвою «Толмуд-Торе». 1 липня 1895 на пожертви його дядька Андрія Кушакевича було засноване ремісниче училище (нині Ніжинський агротехнічний інститут). Влаштована кам'яна мостова — під'їзний шлях до ніжинської станції на Курсько-Київській залізниці, побудовано новий сквер на Богдано-Хмельницькій площі (тоді Миколаївській, а нині Шевченківський парк), облаштовано дві будівлі міських приходських училищ, відкрито школу садівництва. Проведена розбудова та покращені майданчики для проведення ярмарків. 1890 р. управа прийняла резолюцію, у якій повідомлялося про придбання хімічних речовин для дезінфекції хвороб дифтерії та віспи. Цього ж року до управи надійшло прохання від лікаря Розенгарта, у якій він просив отримати довіреність на закупівлю в Берліні рідини Коха для Ніжина. Для підтримки вулиць у гарному стані, встановлено чіткі норми та терміни чистки від снігу, мощення її камінням. Визначено конкретні місця для звалу нечистот, визначено, якою повинна бути якість водостічних труб. Видано обов'язкові правила для перукарень Ніжина. Затверджені правила для скотобоєнь.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджено орденами Св. Анни ІІ ступеня, Св. Володимира IV ступеня, Св. Станіслава ІІ ступеня і срібною медаллю в пам'ять царювання імператора Олександра ІІІ.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — дочка титулярного радника Єлизавета Дмитрівна Луговикова. Дітей не мали.
