Відмінності між версіями «Якушевич Руслан Олександрович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 26: Рядок 26:
  
 
== Відзнаки ==
 
== Відзнаки ==
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)  
+
* Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).<ref>{{Cite web | url = https://www.president.gov.ua/documents/232024-49529 | title = УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2024 | publisher = Офіційне інтернет-представництво Президента України | author = | date = | access-date = | language = }}</ref>
 +
 
 +
== Примітки ==
 +
{{Примітки}}
  
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
Рядок 32: Рядок 35:
 
[[Категорія:Поховані в Носівці]]
 
[[Категорія:Поховані в Носівці]]
 
[[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]]
 
[[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]]
 +
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Люди Я]]
 
[[Категорія:Люди Я]]

Версія за 17:00, 29 липня 2024

Руслан Якушевич

Руслан Олександрович Якушевич (23 вересня 1992, Носівка — 22 вересня 2023, в районі міста Мар'їнка, Донецької області) — старший солдат, старший стрілець, загинув на Російсько-українській війні.

Життєпис

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 26 вересня 2023

Старший солдат Руслан Якушевич народився і виріс в Носівці. Навчався у колишній школі №5. Повну загальну освіту здобув в Носівській ЗОШ №1. Далі продовжив навчання в ліцеї залізничного транспорту. Професійне життя пов'язав з службою охорони.

Руслан був настільки щирою і відкритою людиною, безмежно доброю, безвідмовною, готовий прийти на допомогу. Мав золоті руки і добре серце. Знаходив завжди спільну мову з усіма: і дорослими, і дітворою. У нього всі були друзі, бо його усмішка і позитивна енергетика заряджала всіх навколо добротою і щирістю.

Він був мобілізований у червні 2023 року. Спочатку пройшов навчання в одному з військових центрів, потім проходив підготовку у Польщі, після чого отримав короткочасну відпустку.

18 вересня мама раділа зустрічі дорого сина. Він побув всього кілька днів і мав повертатися. Бо їхній підрозділ відправляли на Донеччину.

Важко було відпускати сина знову, але він заспокоював і, міцно обійнявши сказав слова, які тепер і гріють, і ятрять мамине серце: «Мам, я тебе дуже люблю. Ти це знай!»

20 вересня мама востаннє чула рідний голос. Він попередив, що кілька днів не виходитиме на зв'язок. Не вийшов і 23. У день свого народження. А 24 вже подзвонив командир частини, у якій служив Руслан і повідомив гірку новину.

22 вересня під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі міста Мар'їнка, Донецької області, відстоюючи державний суверенітет та територіальну цілісність України, залишаючись вірним військовій присязі даній українському народові, старший стрілець десантно-штурмового відділення 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини Руслан Якушевич загинув.

Похований на кладовищі по вул. Самокиша в Носівці.

Родина

Родина: мама Любов Олександрівна, брат Володимир.

Відзнаки

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).[1]

Примітки

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2024, Офіційне інтернет-представництво Президента України