Відмінності між версіями «Бутрімов Микола Вікторович»
(Створена сторінка: '''Микола Вікторович Бутрімов''' — головний сержант, захищав Україну з перших днів повн...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Микола Вікторович Бутрімов''' — головний сержант, | + | '''Микола Вікторович Бутрімов''' (7 вересня 1984 – [[4 березня]] [[2024]]) — головний сержант, мешканець Носівки. |
| − | + | Микола Бутрімов народився в місті Коростишів, що на Житомирщині. Там він навчався у початковій школі, а потім родина переїхала на постійне місце проживання в с. Семиполки Київської області. Тут Микола здобув загальну середню та спеціальну освіту, став студентом університету за спеціальністю «Економіка». | |
| + | |||
| + | Професійне життя чоловік пов'язав з будівництвом. Довгий час працював у приватній будівельній бригаді. Останнім часом – у Броварах на металобазі. | ||
| + | |||
| + | Носівчанином він став півтора десятки років тому, коли одружився і молоде подружжя зажило в Носівці, в родині дружини. Згодом, сім’я поповнилася дітками. | ||
| + | |||
| + | Захищав Україну з перших днів повномасштабного вторгнення в лавах Національної Гвардії України. | ||
| + | |||
| + | Помер внаслідок невиліковної хвороби. | ||
Похований на кладовищі по [[Вулиця Центральна (Носівка)|вул. Центральна]] (біля колишньої меблевої фабрики). | Похований на кладовищі по [[Вулиця Центральна (Носівка)|вул. Центральна]] (біля колишньої меблевої фабрики). | ||
| + | [[Категорія:Поховані в Носівці]] | ||
[[Категорія:Люди Б]] | [[Категорія:Люди Б]] | ||
Версія за 22:40, 16 березня 2024
Микола Вікторович Бутрімов (7 вересня 1984 – 4 березня 2024) — головний сержант, мешканець Носівки.
Микола Бутрімов народився в місті Коростишів, що на Житомирщині. Там він навчався у початковій школі, а потім родина переїхала на постійне місце проживання в с. Семиполки Київської області. Тут Микола здобув загальну середню та спеціальну освіту, став студентом університету за спеціальністю «Економіка».
Професійне життя чоловік пов'язав з будівництвом. Довгий час працював у приватній будівельній бригаді. Останнім часом – у Броварах на металобазі.
Носівчанином він став півтора десятки років тому, коли одружився і молоде подружжя зажило в Носівці, в родині дружини. Згодом, сім’я поповнилася дітками.
Захищав Україну з перших днів повномасштабного вторгнення в лавах Національної Гвардії України.
Помер внаслідок невиліковної хвороби.
Похований на кладовищі по вул. Центральна (біля колишньої меблевої фабрики).
