Відмінності між версіями «Степові Хутори»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
м (Заміна тексту — «Макіївська сільська громада» на «Макіївська громада»)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Пам'ятка у Степових Хуторах 04.jpg|міні|Список мешканців села, полеглих у Німецько-радянській війні]]
 
[[Файл:Пам'ятка у Степових Хуторах 04.jpg|міні|Список мешканців села, полеглих у Німецько-радянській війні]]
  
'''Степові Хутори''' — село, центр [[Степовохутірський старостинський округ|Степовохутірського старостинського округу]] [[Макіївська сільська громада|Макіївської сільської громади]]. До округу входять села Степові Хутори, [[Відрадне]], [[Платонівка]], [[Карабинівка]]. Населення становить 471 особу.
+
'''Степові Хутори''' — село, центр [[Степовохутірський старостинський округ|Степовохутірського старостинського округу]] [[Макіївська громада|Макіївської сільської громади]]. До округу входять села Степові Хутори, [[Відрадне]], [[Платонівка]], [[Карабинівка]]. Населення становить 471 особу.
  
 
Колишній орган місцевого самоврядування — [[Степовохутірська сільська рада]].
 
Колишній орган місцевого самоврядування — [[Степовохутірська сільська рада]].

Версія за 11:50, 23 липня 2024

Список мешканців села, полеглих у Німецько-радянській війні

Степові Хутори — село, центр Степовохутірського старостинського округу Макіївської сільської громади. До округу входять села Степові Хутори, Відрадне, Платонівка, Карабинівка. Населення становить 471 особу.

Колишній орган місцевого самоврядування — Степовохутірська сільська рада.

Історія

Село виникло 1929 року після примусового переселення мешканців хуторів під час колективізації. Спецпоселенці чинили організований опір свавіллю комуністичної влади. Відтак населений пункт був заблокований військами НКВД СССР, а люди піддалися тортурам голодом.

Люди

В селі народився заслужений артист України Віталій Олексійович Свирид (1956).

Степові Хутори

Стаття із книги «Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область». АН УРСР. Інститут історії. – Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972[1]

СТЕПОВІ ХУТОРИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру й за 13 км від залізничної станції Носівка. Дворів — 217. Населення — 687 чоловік. Сільраді підпорядковані села Відрадне, Карабинівка, Кіровка.

На території села міститься колгосп «Дружба», за яким закріплено 2983 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2835 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур. Розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму. За трудові досягнення у розвитку сільського господарства 70 чоловік нагороджено орденами й медалями, в т. ч. ланкову А. М. Михайленко — орденом Леніна, 3 передовики — орденом Трудового Червоного Прапора.

У селі є початкова й середня школи, в яких налічується 402 учні й 25 учителів, будинок культури на 300 місць, 3 бібліотеки.

Степові Хутори виникли в 1940 році внаслідок зселення степових хуторських господарств в одну центральну садибу.

На фронтах Великої Вітчизняної війни і в партизанських загонах боролися з ворогом 427 жителів села, з них 180 — нагороджені орденами і медалями. 179 чоловік загинули за свободу й незалежність Батьківщини. На їх честь 1971 року встановлено обеліск.

Степные Хутора

Стаття із книги «История городов и сел Украинской ССР. Черниговская область». Киев: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1983[2]

… Население — 572 человека. …

В Степных Хуторах находится центральная усадьба колхоза «Дружба», за которым закреплено 3190 га сельскохозяйственных угодий, в т. ч. 2831 га пахотной земли. Хозяйство специализируется на выращивании зерновых и технических культур. Развито животноводство мясо-молочного направления. В 1977 г. колхозу присвоено звание «Хозяйство высокой культуры земледелия».

За высокие показатели в развитии сельскохозяйственного производства 114 человек награждены орденами и медалями СССР, в т. ч. орденом Ленина — звеньевая А. М. Михайленко, орденами Ленина и Октябрьской Революции — звеньевой механизированного звена по возделыванию сахарной свеклы В. А. Скрипец, орденом Дружбы народов — звеньевой А. И. Полтавец. Три передовика удостоены ордена Трудового Красного Знамени. Уроженцу с. Кировки С. И. Дыннику, получившему высокие урожаи сахарной свеклы, в 1948 г. присвоено звание Героя Социалистического Труда.

В селе есть средняя школа (272 ученика и 21 учитель), дом культуры со зрительным залом на 300 мест, 2 клуба, 3 библиотеки (их книжный фонд — 10,4 тыс. экземпляров), фельдшерско-акушерский пункт, 3 магазина, комплексный приемный пункт райбыткомбината, АТС на 200 номеров, отделение связи, сберкасса.

В 2 партийных и 2 комсомольских организациях состоят на учете 61 коммунист и 126 членов ВЛКСМ. Первые партийная и комсомольская организации созданы в селе в 1940 году.

Степные Хутора основаны в 1940 г. На фронтах Великой Отечественной войны и в партизанских отрядах боролись с врагом 427 жителей села, из них 180 награждены орденами и медалями, 179 человек отдали жизнь в борьбе за свободу и независимость Родины.

В честь воинов-односельчан, павших смертью храбрых в борьбе против немецко-фашистских захватчиков, установлен обелиск.

Примітки

  1. Степові Хутори, Носівський район, Чернігівська область », Історія міст і сіл Української РСР, 1972
  2. Степные Хутора, Носовский район, Черниговская область », История городов и сел Украинской ССР, 1983

Посилання