Відмінності між версіями «Воловник Іван Костянтинович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 11: Рядок 11:
  
 
Потім — на пенсії в місті Носівці Чернігівської області.
 
Потім — на пенсії в місті Носівці Чернігівської області.
 +
 +
== Зі спогадів ==
 +
 +
Серед ветеранів колгоспного життя чільне місце займав і Воловник Іван Костянтинович, який працював головою колгоспу ім. Шевченка в Держанівці, куди возили керівників і спеціалістів навчатись, як потрібно вирощувати свиней і вести відгодівлю ВРХ, створювати кормову базу для тваринництва. Багато побудував Іван Костянтинович виробничих і соціально-побутових приміщень, доріг у селі. Як кращий господарник він обирався депутатом Верховної Ради України. Затим був обраний головою колгоспу ім. Кірова в Носівці, де постійно проживав. Дуже боляче, як і інші, сприймає руйнацію колгоспів, а як інакше – це ж їх життя, їх праця.
  
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==

Версія за 18:16, 15 лютого 2024

Іван Костянтинович Воловник (народився 19 липня 1936) — господарник, голова колгоспу імені Шевченка в селі Держанівка, депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання.

Життєпис

З 1953 року — причіплювач, тракторист, помічник бригадира тракторної бригади колгоспу імені Кірова.

Член КПРС з 1960 року.

Освіта вища. Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут Київської області.

У 1965—1972 роках — заступник голови, агроном, з 1972 року — голова колгоспу імені Шевченка села Держанівки Носівського району Чернігівської області.

Потім — на пенсії в місті Носівці Чернігівської області.

Зі спогадів

Серед ветеранів колгоспного життя чільне місце займав і Воловник Іван Костянтинович, який працював головою колгоспу ім. Шевченка в Держанівці, куди возили керівників і спеціалістів навчатись, як потрібно вирощувати свиней і вести відгодівлю ВРХ, створювати кормову базу для тваринництва. Багато побудував Іван Костянтинович виробничих і соціально-побутових приміщень, доріг у селі. Як кращий господарник він обирався депутатом Верховної Ради України. Затим був обраний головою колгоспу ім. Кірова в Носівці, де постійно проживав. Дуже боляче, як і інші, сприймає руйнацію колгоспів, а як інакше – це ж їх життя, їх праця.

Посилання

Література

  • газета «Деснянська правда» (Чернігів) — 1980 рік — лютий