Відмінності між версіями «Пещеров Олександр Сергійович»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Родина: дружина Альона Анатоліївна, сини Олександр і Антон. | Родина: дружина Альона Анатоліївна, сини Олександр і Антон. | ||
| − | Церемонія прощання та поховання | + | Церемонія прощання та поховання відбулася 28 грудня. |
| − | + | Похований на кладовищі по вул. Центральній в с. Володькова Дівиця. | |
[[Категорія:Люди:Володькова Дівиця]] | [[Категорія:Люди:Володькова Дівиця]] | ||
| + | [[Категорія:Танкісти]] | ||
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
[[Категорія:Люди П]] | [[Категорія:Люди П]] | ||
Версія за 14:26, 25 грудня 2023
Олександр Сергійович Пещеров (2 червня 1983 — 24 грудня 2022) — солдат, водій механік, житель Володькової Дівиці. Загинув на Російсько-українській війні.
Носівщина в скорботі
- Джерело: Володимир Ігнатченко: Носівщина в скорботі, 26 грудня 2022
Надійшло сповіщення про смерть захисника, жителя с. Володькова Дівиця Олександра Сергійовича Пещерова. Солдат Олександр Пещеров (02.06.1983 - 24.12.2022) з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист української землі, яка стала для нього рідною, адже народився він в магаданській області. Службу проходив у лавах першої танкової бригади, був водієм-механіком.
Залишаючись вірним військовій присязі, під час виконання бойового завдання, серце воїна зупинилося 24 грудня.
У мирному житті Олександр Сергійович працював у Києві промисловим альпіністом, мав дружну, щасливу родину: дружину, двох синочків.
Родина: дружина Альона Анатоліївна, сини Олександр і Антон.
Церемонія прощання та поховання відбулася 28 грудня.
Похований на кладовищі по вул. Центральній в с. Володькова Дівиця.
