Відмінності між версіями «Очківська Параска Гнатівна»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Член президії ради ветеранів. | Член президії ради ветеранів. | ||
− | + | Про цю красиву жінку, навіть у її глибокій життєвій осені, можна розповідати багато. Адже Парасковія Гнатівна Очківська вже давно асоціюється в не одного покоління носівчан з цілою епохою країни, яку будували довгі сім десятків років. І треба віддати належне, що ця жінка була однією з найяскравіших представників, партійних керівників Носівщини. І це правда. Нехай це вже історія, однак не можна применшити особистої ролі цієї жінки, її принциповості, відповідальності, і … віри у те, що вона робила. Мабуть, це її найбільш вагома риса: відстоювати свої погляди незважаючи ні на що. | |
+ | |||
+ | Шлях до високих партійних посад починався у неї з рідної Володькової Дівиці, де вона народилася і зростала. Яким було її дитинство? Як у всіх її однолітків: босоноге, напівголодне і напівсирітське, адже батько, пішовши боронити рідну землю на фронт, так назавжди і лишився на полі бою. Забрала війна у неї й одного з братів А з рештою братів, які завжди забирали Пашу з собою і на пасовисько, і на вигін, вона зростала також непосидою в хорошому розумінні слова. Дівчина завжди мала свою думку, не боялася її висловлювати. Звісно, це не всім подобалось, однак і результати її діяльності були на видноті. | ||
+ | |||
+ | Вона працювала у тодішньому райкомі партії. Не нам нині оцінювати чи критикувати тодішні часи, головне, що ця жінка виконувала свою роботу чесно, відповідально і самовіддано. І це без перебільшення, адже Паша Гнатівна, не маючи власної родини, присвятила обраній справі ціле життя. | ||
+ | |||
+ | Вона і по сьогодні активістка: завжди в курсі подій, багато читає, член президії ради ветеранів, просто цікавий співрозмовник. А ще вона має прекрасних племінниць, які оточують її увагою і теплом. Ось і в поважний ювілей, який Паша Гнатівна зустріла нинішнього листопада, у її оселі зібралося чимало гостей. Море квітів, подарунків, голова районної ради ветеранів Олександра Ляшенко вручила медаль «Почесний ветеран Чернігівської обласної організації ветеранів» Валентина Журенко – вітала ювілярку від міської ради. А ще одну не лише почесну, красиву, а й смачну медаль–торт приготували для своєї іменинниці рідні, захоплюючись її оптимізмом, молодістю у душі, стійкістю у поглядах і безмежною добротою, якої у її серці вистачає на всіх. | ||
[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | [[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | ||
[[Категорія:Довгожителі]] | [[Категорія:Довгожителі]] | ||
[[Категорія:Люди О]] | [[Категорія:Люди О]] |
Версія за 11:23, 10 листопада 2023
Парасковія Гнатівна Очківська (народилася 13 листопада 1928 у Володьковій Дівиці) — діячка Комуністичної партії в Носівському районі, працювала у Носівському райкомі партії.
Батько і один з братів загинули на Німецько-радянській війні.
Член президії ради ветеранів.
Про цю красиву жінку, навіть у її глибокій життєвій осені, можна розповідати багато. Адже Парасковія Гнатівна Очківська вже давно асоціюється в не одного покоління носівчан з цілою епохою країни, яку будували довгі сім десятків років. І треба віддати належне, що ця жінка була однією з найяскравіших представників, партійних керівників Носівщини. І це правда. Нехай це вже історія, однак не можна применшити особистої ролі цієї жінки, її принциповості, відповідальності, і … віри у те, що вона робила. Мабуть, це її найбільш вагома риса: відстоювати свої погляди незважаючи ні на що.
Шлях до високих партійних посад починався у неї з рідної Володькової Дівиці, де вона народилася і зростала. Яким було її дитинство? Як у всіх її однолітків: босоноге, напівголодне і напівсирітське, адже батько, пішовши боронити рідну землю на фронт, так назавжди і лишився на полі бою. Забрала війна у неї й одного з братів А з рештою братів, які завжди забирали Пашу з собою і на пасовисько, і на вигін, вона зростала також непосидою в хорошому розумінні слова. Дівчина завжди мала свою думку, не боялася її висловлювати. Звісно, це не всім подобалось, однак і результати її діяльності були на видноті.
Вона працювала у тодішньому райкомі партії. Не нам нині оцінювати чи критикувати тодішні часи, головне, що ця жінка виконувала свою роботу чесно, відповідально і самовіддано. І це без перебільшення, адже Паша Гнатівна, не маючи власної родини, присвятила обраній справі ціле життя.
Вона і по сьогодні активістка: завжди в курсі подій, багато читає, член президії ради ветеранів, просто цікавий співрозмовник. А ще вона має прекрасних племінниць, які оточують її увагою і теплом. Ось і в поважний ювілей, який Паша Гнатівна зустріла нинішнього листопада, у її оселі зібралося чимало гостей. Море квітів, подарунків, голова районної ради ветеранів Олександра Ляшенко вручила медаль «Почесний ветеран Чернігівської обласної організації ветеранів» Валентина Журенко – вітала ювілярку від міської ради. А ще одну не лише почесну, красиву, а й смачну медаль–торт приготували для своєї іменинниці рідні, захоплюючись її оптимізмом, молодістю у душі, стійкістю у поглядах і безмежною добротою, якої у її серці вистачає на всіх.