Відмінності між версіями «Супрун Микола Олексійович»
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
== Відзнаки == | == Відзнаки == | ||
За роки багаторічної служби нагороджений відзнаками МВС України «За відзнаку у службі» І і ІІ ступеню, «За сумлінну службу» ІІ і ІІІ ступеню. | За роки багаторічної служби нагороджений відзнаками МВС України «За відзнаку у службі» І і ІІ ступеню, «За сумлінну службу» ІІ і ІІІ ступеню. | ||
+ | |||
+ | У 2012 році за заслуги перед Українською Православною Церквою нагороджений орденом Української Православної Церкви Святого благовірного князя Київського Ярослава Мудрого. У 2017 році – орденом Української Православної Церкви святого великомученика Георгія Побідоносця. | ||
== Публікації == | == Публікації == |
Версія за 19:40, 12 березня 2023
Микола Олексійович Супрун (народився 2 квітня 1962 року у с. Держанівка) — науковець,
Життєпис
Народився в родині хліборобів. Після закінчення у 1979 році Держанівської середньої школи вступив, а в 1984 році закінчив з відзнакою дефектологічний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького, де отримав спеціальність «Учитель і логопед допоміжної школи». Після вишу вчителював, проходив військову службу.
У 1989 році був запрошений на роботу до Інституту педагогіки України на посаду молодшого наукового співробітника лабораторії олігофренопедагогіки. У 1994 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Педагогічні умови учнівського самоврядування в допоміжній школі». В тому ж році перейшов працювати до Київського Інституту внутрішніх справ на кафедру психології та педагогіки, на якій пройшов шлях від викладача кафедри до начальника. Був одним із перших керівників психологічного факультету (1996 – 1997 рр.).
У 2009 році отримав спеціальне офіцерське звання «полковник міліції».
У 2009 – 2010 рр. очолював Науково-методичний центр навчальних закладів МВС. До виходу у відставку (2011р.) працював начальником кафедри педагогіки Національної академії внутрішніх справ. У 2011 році повернувся до роботи в науковій установі як головний науковий співробітник Інституту спеціальної педагогіки НАПН України. З 2015 року – професор кафедри психокорекційної педагогіки НПУ імені М.П. Драгоманова.
Науковець
Понад тридцять років працює у сфері дефектології та пенітенціарної педагогіки.
У 2008 році захистив докторську дисертацію на тему: «Теорія і практика корекційного навчання дітей з обмеженими розумовими можливостями в Україні (друга половина XIX – перша половина XX століття)». У 2010 році отримав вчене звання професора.
Загалом вчений підготував чотирьох докторів психологічних та педагогічних наук та вісім кандидатів наук з різних галузей психолого-педагогічних знань. Є членом двох спеціалізованих Вчених рад та редакційних колегій десяти наукових видань України. Постійно працює над підвищенням свого науково-педагогічного рівня, є автором та співавтором понад 400 наукових і науково-методичних праць, зокрема 3 монографій, підручників.
Родина
Донька професора Супрун Дар'я Миколаївна вже теж доктор педагогічних наук, професор, працює в НПУ імені М. П. Драгоманова.
Відзнаки
За роки багаторічної служби нагороджений відзнаками МВС України «За відзнаку у службі» І і ІІ ступеню, «За сумлінну службу» ІІ і ІІІ ступеню.
У 2012 році за заслуги перед Українською Православною Церквою нагороджений орденом Української Православної Церкви Святого благовірного князя Київського Ярослава Мудрого. У 2017 році – орденом Української Православної Церкви святого великомученика Георгія Побідоносця.
Публікації
- Супрун М.О.: Корекційне навчання учнів допоміжних закладів освіти (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.): монографія. – К: КЮІ МВС. – 2005.
- Легуша С.М., Супрун М.О. Правове виховання курсантів ВНЗ МВС України: сутність, функції та механізм: монографія. – К: КЮІ МВС. – 2006.
Супрун М.О. Педагогіка: Підручник для духовних та світських закладів освіти. – К.: Аксіома, 2018.