Відмінності між версіями «Дуб'янський Федір Якович»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
[[Категорія:Люди Д]] | [[Категорія:Люди Д]] | ||
[[Категорія:Уродженці Плоского]] | [[Категорія:Уродженці Плоского]] | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Священники]] |
[[Категорія:Є у Вікіпедії]] | [[Категорія:Є у Вікіпедії]] | ||
Версія за 09:32, 16 березня 2021
Федір (Феодор) Якович Дуб'янський (1691, село Плоске — 1770) – протоієрей, духівник імператриці Єлизавети Петрівни дочки Петра I. Був одним з найосвіченіших представників свого часу, мав великий вплив на імператрицю, Святійший Синод, на політику тогочасної імперії.
Родина Дуб'янських була засновниками с. Плоске. За сприяння Дуб'янського у рідному селі, в 1747 році, була збудована нова дерев’яна церква – значно більша і красивіша за попередню. Федір Якович багато чого подарував церкві Арх. Михаїла, зокрема Євангеліє Київського друку 1691 року в срібному окладі.
Дуб'янський Федір Якович
- Нарис у книзі Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
Уродженець с. Плоского – Дуб'янський Федір (Феодор) Якович, протоієрей, духівник Єлизавети Петрівни і Катерини Другої, був одним з найбільш освічених людей свого часу. Він одружився на доньці Костянтина Феодоровича Шарогородського, котрий був духівником цесарівни Єлизавети Петрівни. Після його смерті, за загальноприйнятим серед білого духовенства звичаєм, зайняв місце свого тестя, став духівником цесарівни, а потім імператриці. З 1749 року був протопресвітером Благовіщенського собору Московського Кремля.
Дуже набожна Єлизавета Петрівна,перебувала під значним впливом Федора Дуб'янського, котрий завдяки цьому посідав важливе місце при дворі. Імператриця щедро нагороджувала свого духівника і під кінець свого життя він володів 8000 душ селян, а указом від 10 серпня 1761 року був введений у спадкове дворянство. Дуб'янський мав значний вплив на Святійший Синод, втручався в політику, був покровителем запорізьких козаків, котрі часто присилали йому солену рибу. Чи не єдиний приклад прямого возведення в дворянство відноситься до 1761 р. коли дворянами стали Михайло, Федір, Захар і Яків Дуб'янські – за заслуги свого батька Федора Дуб'янського. Зазвичай дворянство священикам надавалося лише внаслідок нагородження їх одним із російських орденів.
При Катерині ІІ Дуб'янський спочатку зберігав свій вплив, тому що Катерина (ще коли була великою княгинею) зверталася за допомогою до Федора Яковича, коли їй загрожувало вислання за кордон. Не маючи змоги зустрітися з імператрицею, Катерина попросила Федора Дуб'янського сповідати її і повідомити Єлизаветі Петрівні про важкий стан здоров'я. На прохання духівника Єлизавета дала аудієнцію Катерині, після чого її становище при дворі відновилося.
Не забував Дуб'янський і про рідне село. У 1747 році в с. Плоскому була збудована нова дерев'яна церква – значно більша і красивіша за попередню. Федір Якович багато чого подарував церкві Арх. Михаїла, зокрема Євангеліє Київського друку 1691 року в срібному окладі.
Помер протоієрей Федір (Феодор) Дуб'янський на початку 1770 року.
Родина
Брат, отець Дуб'янський Іван Якович — протопіп у Борзні.
Федір, у шлюбі з Марією Костянтинівною Шарогородською мав 4 синів:
Михайло Федорович – унтер-шталмейстер і єгермейстер, секунд-майор гвардійського кінного полку був учасником перевороту 1762 р.
Яків Федорович (1745-1807) – офіцер, діяч масонства.
Федор Федорович – пройшов шлях від вахмістра до ротмістра лейб-гвардії Кінного полку.
Захар Федорович – камер-паж.
