Закаврашний Андрій Віталійович

Андрій Віталійович Закаврашний (31 серпня 1997 – 14 листопада 2022).

Болюча звістка

Джерело: «Носівські вісті» за 24 листопада 2022 р., № 36 (9790)

А в кровожерливої війни вже свої плани і власна трагічна арифметика, густо скроплена сльозами відчаю та невимовного болю. Знову чергова болюча звістка. Чотирнадцятого листопада через тяжке поранення обірвалося життя Андрія Віталійовича Закаврашного.

Народився Андрій у Лихачеві. Після закінчення школи здобував освіту в Ніжинському аграрному коледжі, затим проходив військову службу в Збройних Силах України. У перший день повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Андрій Віталійович без вагань став на захист рідної землі. Служив стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 1815, де заявив про себе мужнім та стійким захисником, вірним військовій присязі. Під час участі в бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні російської агресії старший солдат Закаврашний отримав тяжке поранення, яке виявилося, на жаль, несумісним з життям.

Всі мешканці Носівщини в жалобі перед пам’яттю мужнього захисника схиляють голови, найщиріше співчувають у тяжкому непоправному горі матері воїна Ірині Миколаївні, всім рідним та близьким Героя.

Після того, як 19 листопада тіло Героя було доставлено додому, його з військовими почестями було поховано на кладовищі в рідному Лихачеві.