Відмінності між версіями «Ліснохутірська початкова школа»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Початкова школа в селі [[Жовтень]] знаходилася на місці [[Кладовище в Лісових Хуторах|сучасного кладовища]]. Раніше там стояла церква, збудована місцевим заможним селянином – [[Сасько Семен Якович|Саськом Семеном Яковичем]], (дідом [[Прищепа Дмитро Олександрович|Прищепи Дмитра Олександровича]]). Біля церкви знаходилася хата місцевого священнослужителя, що одночасно була церковноприходською школою. | Початкова школа в селі [[Жовтень]] знаходилася на місці [[Кладовище в Лісових Хуторах|сучасного кладовища]]. Раніше там стояла церква, збудована місцевим заможним селянином – [[Сасько Семен Якович|Саськом Семеном Яковичем]], (дідом [[Прищепа Дмитро Олександрович|Прищепи Дмитра Олександровича]]). Біля церкви знаходилася хата місцевого священнослужителя, що одночасно була церковноприходською школою. | ||
| − | Після революції та громадянської війни у 20-х роках XX століття в цій хаті була відкрита Ліснохутірська початкова школа. Будинок мав дві класні кімнати, в яких навчалися учні одразу всіх чотирьох класів. В одній кімнаті разом були учні першого та третього класів, а в іншій – навчалися учні другого та четвертого класів. У той час в кожній родині було багато дітей і тому школу відвідувало багато учнів. До війни завідувачем школи і, одночасно, вчителем працював [[Маслак Федір Михайлович]], який навчав один такий комбінований клас. Інший клас навчала вчителька [[Пінчук Галина Василівна | + | Після революції та громадянської війни у 20-х роках XX століття в цій хаті була відкрита Ліснохутірська початкова школа. Будинок мав дві класні кімнати, в яких навчалися учні одразу всіх чотирьох класів. В одній кімнаті разом були учні першого та третього класів, а в іншій – навчалися учні другого та четвертого класів. У той час в кожній родині було багато дітей і тому школу відвідувало багато учнів. До війни завідувачем школи і, одночасно, вчителем працював [[Маслак Федір Михайлович]], який навчав один такий комбінований клас. Інший клас навчала вчителька [[Пінчук Галина Василівна]]. Була лише одна класна дошка. Зимою учні нічого не писали, бо було так холодно в класах, що мерзли руки. Але всі учні вміли читати та писати. Ще й екзамени складали, починаючи з другого класу. І не було ніяких шпаргалок. |
Навчання в школі продовжувалося і під час війни. Через це, після війни вчитель був репресований, тому що в той час він вважався особою, яка співпрацювала з окупантами. | Навчання в школі продовжувалося і під час війни. Через це, після війни вчитель був репресований, тому що в той час він вважався особою, яка співпрацювала з окупантами. | ||
Версія за 17:02, 15 грудня 2021
Ліснохутірська початкова школа — Носівська початкова школа № 9 с. Жовтень
- Джерело: «Ліснохутірська початкова школа — Носівська початкова школа № 9 с. Жовтень» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.
Початкова школа в селі Жовтень знаходилася на місці сучасного кладовища. Раніше там стояла церква, збудована місцевим заможним селянином – Саськом Семеном Яковичем, (дідом Прищепи Дмитра Олександровича). Біля церкви знаходилася хата місцевого священнослужителя, що одночасно була церковноприходською школою.
Після революції та громадянської війни у 20-х роках XX століття в цій хаті була відкрита Ліснохутірська початкова школа. Будинок мав дві класні кімнати, в яких навчалися учні одразу всіх чотирьох класів. В одній кімнаті разом були учні першого та третього класів, а в іншій – навчалися учні другого та четвертого класів. У той час в кожній родині було багато дітей і тому школу відвідувало багато учнів. До війни завідувачем школи і, одночасно, вчителем працював Маслак Федір Михайлович, який навчав один такий комбінований клас. Інший клас навчала вчителька Пінчук Галина Василівна. Була лише одна класна дошка. Зимою учні нічого не писали, бо було так холодно в класах, що мерзли руки. Але всі учні вміли читати та писати. Ще й екзамени складали, починаючи з другого класу. І не було ніяких шпаргалок.
Навчання в школі продовжувалося і під час війни. Через це, після війни вчитель був репресований, тому що в той час він вважався особою, яка співпрацювала з окупантами.
Одразу після війни, деякий час школярів навчав учитель Драний, а потім, весь час, аж до її закриття, у школі працювали вчителями Куциба Іван Сергійович та його дружина – Галина Григорівна. Жили вони в цьому ж таки шкільному приміщенні, в малесенькій кімнатці. Івана Сергійовича пам'ятають в селі як дуже гарного, людяного вчителя, котрий весь віддавався роботі і не жалів власного часу для своїх школярів. Його учні і через десятиліття не забули, як він водив їх взимку в лижні походи, а в теплу пору – навчав у лісі, як грав з учнями в футбол на шкільних перервах. В пам'яті залишилися і шкільні свята, глядачами на яких нерідко були батьки малих школяриків. В трьох класах в різні роки навчалося від 30 до 40 учнів. Після закінчення третього класу учні школи продовжували навчання в Носівській середній школі №3.
Але потім населення села почало скорочуватися, кількість дітей також зменшилася і в 1977 році школу в селі закрили, а всі учні, починаючи з першого класу, стали навчатися в Носівській середній школі № 3.
