Відмінності між версіями «Носівська сотня»
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
* Пузниця, хутір — ап. 1, кн. 418, арк. 627 зв.—628. | * Пузниця, хутір — ап. 1, кн. 418, арк. 627 зв.—628. | ||
* Хутір коло с. Андріївна — огі. 1, кн. 418, арк. 627. | * Хутір коло с. Андріївна — огі. 1, кн. 418, арк. 627. | ||
+ | |||
+ | == Примітки == | ||
+ | {{Примітки}} | ||
== Посилання == | == Посилання == |
Версія за 11:19, 9 листопада 2021
Носівська сотня (1648-1782) — військова і адміністративна одиниця.
Історія
Сформувалася як військово-тактичний підрозділ Ніжинського полку влітку 1648 р. Юридично оформлена за ним у кількості 99 козаків Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року.
Протягом 1649-1687 pp. у складі Ніжинського полку.
У 1687 р. гетьман І. Мазепа, для посилення Київського полку, передав сотню у його адміністративне підпорядкування.
Від 1687 р. і до ліквідації у 1782 р. Носівська сотня знаходилася у складі Київського полку. Після скасування її територію включено до Козелецького повіту Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Носівка, нині місто, центр громади Ніжинського району Чернігівської області.
Найбільш відомими урядовцями сотні є представники родини Шаул.
Носівці брали активну участь у визвольній війні 1648—1654 під проводом Богдана Хмельницького.
У першій половині січня 1654 року населення міста склало присягу на вірність Російській державі.
Сотники
- Єдута Опанас(*) (1649)
- Мозиря Іван (1666)
- Самокиш Пантелеймон (1670)
- Артем Мартинович (1672)
- Шаула Семен (1675).
- Шаула Федір Семенович (1675-1682; 1687, н.)
- Лихолітко Лаврін Антонович (1689-1691).
- Федоренко Миськоо (1691).
- Кошовий Гаврило (1691, н.).
- Турик Роман (1700-1701).
- Шаула Семен Федорович (1707-1709; 1718-1719).
- Билина Трохим (1719-1721).
- Прутянул Іван (1721).
- Билина Трохим (1724-1726).
- Шаула Іван Прокопович (1727).
- Прутянул Іван (1729).
- Шаула Іван Прокопович (1735).
- Шаула Карпо Семенович (1735-1764).
- Шаула Андрій Якович (1767, н.).
- Шаула Іван Карпович (1771-1782).
Населені пункти
В 1750-1769 pp.: Адамівка, село; Іржавець, село; Киселівка, село; Козари (**), село; Носівка, містечко.
(*) Одночасно і кобизький сотник. (**) У 1654 р. с Козари [Нова Козарь] мало окремий військовий підрозділ у складі Київського полку.
Архівні справи в ЦДІАУ
Носівська сотня [1]
- Адамівка, село — оп. 1, кн. 31, арк. 1208— 1374; кн. 418, арк. 621 зв — 626.
- Іржавцеве, село — оп. 1, кн. 31, арк. 1375— 1512; кн. 418, арк. 619 зв.— 621.
- Казари, сел о —гоп. 1, кн. 418, арк. 607—619.
- Калинівський, хутір — оп. 1, кн. 418, арк. 575 зв.—576, 581.
- Носівка, містечко — оп. 1, кн. 29, арк. 1—812; кн. ЗО, арк. 1—731; кн. 31, арк. 2— 1207, 1513— 1519; кн. 418, арк. 543—600; 602—607, 626 зв.—627.
- Піщаний, хутір — оп. 1, кн. 418, арк. 627 зв.
- Пузниця, хутір — ап. 1, кн. 418, арк. 627 зв.—628.
- Хутір коло с. Андріївна — огі. 1, кн. 418, арк. 627.
Примітки
- ↑ [https://cdiak.archives.gov.ua/files/Heneralnyi_opys_Livoberezhnoi_Ukrainy_1765-1769_rr_pokazhchyk_naselenykh_punktiv.pdf Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. Покажчик населених пунктів]
Посилання
- Носівська сотня, Генеалогічеий форум ВГД, переглянуто 9 листопада 2021
Література
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 179.