Відмінності між версіями «Носівська сотня»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 47: Рядок 47:
  
 
== Архівні справи в ЦДІАУ ==
 
== Архівні справи в ЦДІАУ ==
Носівська сотня
+
Носівська сотня <ref>[https://cdiak.archives.gov.ua/files/Heneralnyi_opys_Livoberezhnoi_Ukrainy_1765-1769_rr_pokazhchyk_naselenykh_punktiv.pdf
 +
Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. Покажчик населених пунктів]</ref>
 
* Адамівка, село — оп. 1, кн. 31, арк. 1208— 1374; кн. 418, арк. 621 зв — 626.
 
* Адамівка, село — оп. 1, кн. 31, арк. 1208— 1374; кн. 418, арк. 621 зв — 626.
 
* Іржавцеве, село — оп. 1, кн. 31, арк. 1375— 1512; кн. 418, арк. 619 зв.— 621.
 
* Іржавцеве, село — оп. 1, кн. 31, арк. 1375— 1512; кн. 418, арк. 619 зв.— 621.

Версія за 11:19, 9 листопада 2021

Носівська сотня (1648-1782) — військова і адміністративна одиниця.

Історія

Сформувалася як військово-тактичний підрозділ Ніжинського полку влітку 1648 р. Юридично оформлена за ним у кількості 99 козаків Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року.

Протягом 1649-1687 pp. у складі Ніжинського полку.

У 1687 р. гетьман І. Мазепа, для посилення Київського полку, передав сотню у його адміністративне підпорядкування.

Від 1687 р. і до ліквідації у 1782 р. Носівська сотня знаходилася у складі Київського полку. Після скасування її територію включено до Козелецького повіту Київського намісництва.

Сотенний центр: містечко Носівка, нині місто, центр громади Ніжинського району Чернігівської області.

Найбільш відомими урядовцями сотні є представники родини Шаул.

Носівці брали активну участь у визвольній війні 1648—1654 під проводом Богдана Хмельницького.

У першій половині січня 1654 року населення міста склало присягу на вірність Російській державі.

Сотники

Населені пункти

В 1750-1769 pp.: Адамівка, село; Іржавець, село; Киселівка, село; Козари (**), село; Носівка, містечко.

(*) Одночасно і кобизький сотник. (**) У 1654 р. с Козари [Нова Козарь] мало окремий військовий підрозділ у складі Київського полку.

Архівні справи в ЦДІАУ

Носівська сотня [1]

  • Адамівка, село — оп. 1, кн. 31, арк. 1208— 1374; кн. 418, арк. 621 зв — 626.
  • Іржавцеве, село — оп. 1, кн. 31, арк. 1375— 1512; кн. 418, арк. 619 зв.— 621.
  • Казари, сел о —гоп. 1, кн. 418, арк. 607—619.
  • Калинівський, хутір — оп. 1, кн. 418, арк. 575 зв.—576, 581.
  • Носівка, містечко — оп. 1, кн. 29, арк. 1—812; кн. ЗО, арк. 1—731; кн. 31, арк. 2— 1207, 1513— 1519; кн. 418, арк. 543—600; 602—607, 626 зв.—627.
  • Піщаний, хутір — оп. 1, кн. 418, арк. 627 зв.
  • Пузниця, хутір — ап. 1, кн. 418, арк. 627 зв.—628.
  • Хутір коло с. Андріївна — огі. 1, кн. 418, арк. 627.

Посилання

Література

  1. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 179.
  1. [https://cdiak.archives.gov.ua/files/Heneralnyi_opys_Livoberezhnoi_Ukrainy_1765-1769_rr_pokazhchyk_naselenykh_punktiv.pdf Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. Покажчик населених пунктів]