Відмінності між версіями «Живкович Владислав Хайдарович»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
== Відзнаки == | == Відзнаки == | ||
| − | Указом Президента України № 553/2015 від | + | Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).<ref>{{УПУ|553/2015|22 вересня|Про відзначення державними нагородами України|http://www.president.gov.ua/documents/5532015-19440}}</ref> |
== Пам'ять == | == Пам'ять == | ||
Версія за 21:31, 22 вересня 2022
Владислав Хайдарович Живкович (30 липня 1975 — 18 лютого 2015) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник Російсько-української війни 2014—2020. Загинув у Дебальцевому. Мешкав у Мрині.
Життєпис
Народився в родині вчителів, котрі перебували на будівництві БАМу, згодом сім'я повернулася на батьківщину — в село Мрин. 1993 року пішов на строкову службу, залишився в армії — у навчальному центрі «Десна», згодом — 101-й бригаді охорони, 30-й автобазі, центрі забезпечення МО України.
Після довготривалих клопотань 2 грудня 2014-го перевівся у зону бойових дій; командир взводу 25-го окремого мотопіхотного батальйону.
18 лютого 2015-го загинув під час обстрілів російськими збройними формуваннями при відведенні підрозділів із Дебальцевого.
Похований в селі Мрин.
Без Владислава лишились дружина Наталія Олексіївна, син Артур та донька Єлизавета.
Відзнаки
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).[1]
Пам'ять
Меморіальна дошка Владиславу Живковичу відкрита на території Мринської загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів Мринської сільської ради.
28 серпня 2015-го на території Міністерства оборони України відкрито меморіальну дошку командиру автомобільного взводу автомобільної колони Центру забезпечення службової діяльності МО та ГШ ЗСУ Владиславу Живковичу.
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
