Відмінності між версіями «Свиста Віктор Григорович»
| (Не показано 7 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | [[Файл:Віктор Свиста.jpg|міні|Віктор Свиста]] | |
| − | + | '''Свиста Віктор Григорович''' (народився [[4 вересня]] [[1982]] в селі [[Держанівка]] — помер [[8 листопада]] [[2025]], поблизу н.п. Серебрянка на Донеччині) — житель села Селище, військовик, загинув на Російсько-українській війні. | |
| − | |||
| − | |||
| − | + | == Життєпис == | |
| + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/mrynska.s.r/posts/2190489088191860/ | title = Мринська громада знову в скорботі…| publisher = Мринська сільська рада | author = Людмила Борисова | date = 30 серпня 2026}}'' | ||
| − | + | З 1986 року проживав з батьками в с. Селище. Після закінчення Селищенської ЗОШ у 1998 році вступив до Київського енергетичного технікуму на навчання по спеціальності "Монтаж та експлуатація теплоенергетичних устаткувань атомних станцій", який закінчив в 2000 році. Восени 2000 року був призваний до лав ЗСУ на строкову військову службу, яку проходив в сел. Десна Чернігівської області. | |
| − | + | Після демобілізації влаштувався робітником на м'ясокомбінат у Києві. Любив свою родину, часто приїжджав до батьків у село, допомагав по господарству, рибалив. Вітя мав багато друзів. Був працьовитим, добрим, щирим, товариським, готовим прийти на допомогу. | |
| − | + | Свиста Віктор був призваний на військову службу по мобілізації 5 липня 2025 року. | |
| − | Поховали Захисника з усіма військовими почестями | + | Навчання проходив в Гончарівському навчальному центрі. Отримавши військову спеціальність старший стрілець- вогнеметник, був скерований у 81 бригаду на Краматорський напрямок. Відтоді він став на захист України, мужньо й самовіддано виконуючи свій військовий обов’язок. З 10 вересня 2025 року виконував бойові завдання в гарячих точках біля н.п.Серебрянка Донецької області. |
| + | |||
| + | 08 листопада 2025 року в результаті штурмових дій противника та тривалого вогневого ураження було здійснено знищення позиції 2 аеромобільної роти, в результаті чого зв'язок з солдатом Свистою В.Г. було втрачено. З того часу Віктор вважався безвісти зниклим. Рідні жили надією, чекали звістки, вірили, що він повернеться… Та, на жаль, ця надія змінилася невимовним болем. Під час пошукових операцій у травні 2026 року було виявлено понівечене тіло українського воїна. Експертиза ДНК підтвердила, що Свиста В.Г. загинув 8 листопада 2025 року у районі населеного пункту Серебрянка Донецької області. | ||
| + | |||
| + | За час проходження військової служби Віктор зарекомендував себе як відповідальний, добре підготовлений та вмотивований військовослужбовець. Був взірцем мужності, стійкості й рішучості, завжди залишався ввічливим та чуйним до оточуючих. | ||
| + | |||
| + | Поховали Захисника з усіма військовими почестями 3 вересня 2026 в рідному селі Селище. | ||
| + | |||
| + | == Родина == | ||
| + | У Віктора Свисти залишилися батьки, брат Сергій, сестра Альона. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Уродженці Держанівки]] | ||
| + | [[Категорія:Випускники Селищенської школи]] | ||
| + | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Мринська громада)]] | ||
| + | [[Категорія:Поховані в Селищі]] | ||
| + | [[Категорія:Люди С]] | ||
Поточна версія на 13:02, 8 вересня 2026
Свиста Віктор Григорович (народився 4 вересня 1982 в селі Держанівка — помер 8 листопада 2025, поблизу н.п. Серебрянка на Донеччині) — житель села Селище, військовик, загинув на Російсько-українській війні.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: Людмила Борисова: Мринська громада знову в скорботі…, Мринська сільська рада, 30 серпня 2026
З 1986 року проживав з батьками в с. Селище. Після закінчення Селищенської ЗОШ у 1998 році вступив до Київського енергетичного технікуму на навчання по спеціальності "Монтаж та експлуатація теплоенергетичних устаткувань атомних станцій", який закінчив в 2000 році. Восени 2000 року був призваний до лав ЗСУ на строкову військову службу, яку проходив в сел. Десна Чернігівської області.
Після демобілізації влаштувався робітником на м'ясокомбінат у Києві. Любив свою родину, часто приїжджав до батьків у село, допомагав по господарству, рибалив. Вітя мав багато друзів. Був працьовитим, добрим, щирим, товариським, готовим прийти на допомогу.
Свиста Віктор був призваний на військову службу по мобілізації 5 липня 2025 року.
Навчання проходив в Гончарівському навчальному центрі. Отримавши військову спеціальність старший стрілець- вогнеметник, був скерований у 81 бригаду на Краматорський напрямок. Відтоді він став на захист України, мужньо й самовіддано виконуючи свій військовий обов’язок. З 10 вересня 2025 року виконував бойові завдання в гарячих точках біля н.п.Серебрянка Донецької області.
08 листопада 2025 року в результаті штурмових дій противника та тривалого вогневого ураження було здійснено знищення позиції 2 аеромобільної роти, в результаті чого зв'язок з солдатом Свистою В.Г. було втрачено. З того часу Віктор вважався безвісти зниклим. Рідні жили надією, чекали звістки, вірили, що він повернеться… Та, на жаль, ця надія змінилася невимовним болем. Під час пошукових операцій у травні 2026 року було виявлено понівечене тіло українського воїна. Експертиза ДНК підтвердила, що Свиста В.Г. загинув 8 листопада 2025 року у районі населеного пункту Серебрянка Донецької області.
За час проходження військової служби Віктор зарекомендував себе як відповідальний, добре підготовлений та вмотивований військовослужбовець. Був взірцем мужності, стійкості й рішучості, завжди залишався ввічливим та чуйним до оточуючих.
Поховали Захисника з усіма військовими почестями 3 вересня 2026 в рідному селі Селище.
Родина[ред. | ред. код]
У Віктора Свисти залишилися батьки, брат Сергій, сестра Альона.
