Відмінності між версіями «Пам'ятник Тарасу Шевченку»
(Створена сторінка: '''Пам'ятник (погруддя) Т. Г. Шевченку''' встановлений в Носів...) |
|||
| (Не показано 8 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | [[Файл:Вокзал ст. Носівка.jpg|міні|Погруддя Тараса Шевченка біля будівлі [[Носівка (станція)|залізничної станції «Носівка]]»]] | |
| − | + | '''Пам'ятник (погруддя) [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченку]]''' встановлений в Носівці на площі Вокзальній — біля будівлі [[Носівка (станція)|залізничної станції «Носівка»]] в 1961. | |
| + | |||
| + | Виготовив пам'ятник Київський живописно-скульптурний комбінат, скульптор Воропай. | ||
| + | |||
| + | Погруддя виготовлене із залізобетону, висота 0,7 м, постамент з оцементованої цегли розміром 2,5 х 1,8 х 1,2 м. | ||
| + | |||
| + | Рішення Чернігівської облдержадміністрації про взяття на облік № 286 від [[31 травня]] [[1971]] | ||
| + | |||
| + | На чорній кам'яній плиті закарбовано «Носівчани у травні 1861 року в глибокій скорботі проводжали до місця останнього спочину славетного сина українського народу - великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка». | ||
| + | |||
| + | Далі — рядок із поезії: «Роботящим умам, роботящим рукам перелоги орать, думать, сіять, не ждать. І посіяне жать — роботящим рукам». | ||
| + | |||
| + | В 2004 проведена реконструкція. | ||
| + | [[Категорія:Пам'ятники в Носівці|Шевченку]] | ||
| + | [[Категорія:Залізнична станція Носівка]] | ||
Поточна версія на 13:55, 5 лютого 2026
Пам'ятник (погруддя) Т. Г. Шевченку встановлений в Носівці на площі Вокзальній — біля будівлі залізничної станції «Носівка» в 1961.
Виготовив пам'ятник Київський живописно-скульптурний комбінат, скульптор Воропай.
Погруддя виготовлене із залізобетону, висота 0,7 м, постамент з оцементованої цегли розміром 2,5 х 1,8 х 1,2 м.
Рішення Чернігівської облдержадміністрації про взяття на облік № 286 від 31 травня 1971
На чорній кам'яній плиті закарбовано «Носівчани у травні 1861 року в глибокій скорботі проводжали до місця останнього спочину славетного сина українського народу - великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка».
Далі — рядок із поезії: «Роботящим умам, роботящим рукам перелоги орать, думать, сіять, не ждать. І посіяне жать — роботящим рукам».
В 2004 проведена реконструкція.
