Відмінності між версіями «Мазур Анатолій Павлович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 8 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Анатолій Мазур.jpg|міні|Анатолій Мазур]]
 
[[Файл:Анатолій Мазур.jpg|міні|Анатолій Мазур]]
  
'''Мазур Анатолій Павлович''' (народився ? в [[Лісові Хутори|Лісних Хуторах]] — помер [[3 грудня]] [[2012]]) — житель села Жовтень (нині Лісові Хутори).
+
'''Мазур Анатолій Павлович''' (народився [[19 серпня]] [[1939]] року в селі Жовтень, нині Лісові Хутори — помер [[3 грудня]] [[2012]]) — колгоспник, бджоляр, тесля, мисливець, рибалка.
 +
 
 +
== Життєпис ==
 +
:''Спогади доньки [[Аніскова Надія Анатоліївна|Надії Аніскової]], 6 грудня, 2025''
 +
Тато народився четвертим сином в багатодітній сім'ї. Батько — [[Мазур Павло Федорович]], мати — [[Мазур Олександра Григорівна|Мазур (дівоче Оксимець) Олександра Григорівна]], як і всі жінки того часу, лишилась рано вдовою… Старший брат, Павло, військовий, служив далеко від дому,  але ніколи не забував про рідне село. Двічі на рік, на Різдво (бо в мами день народження) та у відпустку приїжджав провідати маму, родину. Всі його дуже чекали, особливо ми, діти, на подарунки. Помер у 2012 році. Брати Іван, Анатолій, Григорій та сестра Марія лишились в рідному селі. Тут працювали, одружились і пустили своє коріння.
 +
 
 +
Тато з мамою ([[Мазур Марія Степанівна]], дівоче Коровай, народилася 7 квітня 1941) одружились в листопаді 1963. 15 травня 1964 року народилась донька Світлана, а 11 грудня 1968 року донька [[Аніскова Надія Анатоліївна|Надія]] (таке ім'я дала старша сестра). Дівчата закінчили школу, здобули вищу освіту, вийшли заміж, народили діточок (внуків, правнуків), працюють і проживають в м. Києві, пенсіонерки.
 +
 
 +
Батько дуже любив свою сім'ю. Все життя старанно працював в колгоспі. Дома було велике господарство, про яке вони дбали з мамою удвох. Мав рушницю,  ходив на полювання, зимою на рибалку. А який смачний мед був вдома! Тримав багато вуликіа з бджолами. А найбільше дуже любив працювати з деревом, "плотникував". Допомагав у післявоєнний час будувати та облаштовувати декором будинки. В селі одиниці хат, до яких не торкалися руки мого батька.
 +
 
 +
З часом, тато дуже хворів і залишив цей світ 3 грудня 2012 року. Шкода, що так рано відійшов на небеса… Його нам так не вистачає. Не вистачає повчання, строгості та поради. Дуже сумую, але пам'ять залишиться в серці навіки.
  
 
== Родина ==
 
== Родина ==
Дочка [[Аніскова Надія Анатоліївна|Надія]] (нар. 1968).
+
Дружина — [[Мазур Марія Степанівна]] (нар. 1941),
 
 
{{Заготовка}}
 
  
 +
* Дочка — [[Аніскова Надія Анатоліївна]] (нар. 1968)
 +
** Онук — Юрій (нар. 1988), правнук — Назар Юрійович (нар. 2017)
 +
** Онука — Ірина (нар. 1990), правнук Матвій Олександрович (нар. 2023)
 +
** Онука — Євгенія (нар. 2002)
 +
* Дочка — Світлана (нар. 1964)
 +
** Онук — Сергій (нар. 1990)
 
[[Категорія:Уродженці Лісових Хуторів]]
 
[[Категорія:Уродженці Лісових Хуторів]]
 +
[[Категорія:Колгоспники]]
 +
[[Категорія:Теслі]]
 +
[[Категорія:Бджолярі]]
 +
[[Категорія:Мисливці]]
 +
[[Категорія:Рибалки]]
 
[[Категорія:Люди М]]
 
[[Категорія:Люди М]]

Поточна версія на 21:39, 6 квітня 2026

Анатолій Мазур

Мазур Анатолій Павлович (народився 19 серпня 1939 року в селі Жовтень, нині Лісові Хутори — помер 3 грудня 2012) — колгоспник, бджоляр, тесля, мисливець, рибалка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Спогади доньки Надії Аніскової, 6 грудня, 2025

Тато народився четвертим сином в багатодітній сім'ї. Батько — Мазур Павло Федорович, мати — Мазур (дівоче Оксимець) Олександра Григорівна, як і всі жінки того часу, лишилась рано вдовою… Старший брат, Павло, військовий, служив далеко від дому, але ніколи не забував про рідне село. Двічі на рік, на Різдво (бо в мами день народження) та у відпустку приїжджав провідати маму, родину. Всі його дуже чекали, особливо ми, діти, на подарунки. Помер у 2012 році. Брати Іван, Анатолій, Григорій та сестра Марія лишились в рідному селі. Тут працювали, одружились і пустили своє коріння.

Тато з мамою (Мазур Марія Степанівна, дівоче Коровай, народилася 7 квітня 1941) одружились в листопаді 1963. 15 травня 1964 року народилась донька Світлана, а 11 грудня 1968 року — донька Надія (таке ім'я дала старша сестра). Дівчата закінчили школу, здобули вищу освіту, вийшли заміж, народили діточок (внуків, правнуків), працюють і проживають в м. Києві, пенсіонерки.

Батько дуже любив свою сім'ю. Все життя старанно працював в колгоспі. Дома було велике господарство, про яке вони дбали з мамою удвох. Мав рушницю, ходив на полювання, зимою на рибалку. А який смачний мед був вдома! Тримав багато вуликіа з бджолами. А найбільше дуже любив працювати з деревом, "плотникував". Допомагав у післявоєнний час будувати та облаштовувати декором будинки. В селі одиниці хат, до яких не торкалися руки мого батька.

З часом, тато дуже хворів і залишив цей світ 3 грудня 2012 року. Шкода, що так рано відійшов на небеса… Його нам так не вистачає. Не вистачає повчання, строгості та поради. Дуже сумую, але пам'ять залишиться в серці навіки.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Мазур Марія Степанівна (нар. 1941),

  • Дочка — Аніскова Надія Анатоліївна (нар. 1968)
    • Онук — Юрій (нар. 1988), правнук — Назар Юрійович (нар. 2017)
    • Онука — Ірина (нар. 1990), правнук Матвій Олександрович (нар. 2023)
    • Онука — Євгенія (нар. 2002)
  • Дочка — Світлана (нар. 1964)
    • Онук — Сергій (нар. 1990)