Відмінності між версіями «Веременко Григорій Васильович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Веременко Григорій Васильович''' ([[8 січня]] [[1909]] — [[26 липня]] [[1985]]) мав хутір (обійстя) в Лісних Хуторах
 
'''Веременко Григорій Васильович''' ([[8 січня]] [[1909]] — [[26 липня]] [[1985]]) мав хутір (обійстя) в Лісних Хуторах
  
−
Мобілізований до Червоної армії [[23 червня]] [[1941]].
+
== Життєпис ==
 +
:''Джерело: Юлія Філь. Історична знахідка Носівщини. ''
 +
Григорій народився 8 січня 1909року в Носівці, а точніше на Вербові, в сім’ї вчителя Василя Івановича Веременка та домогосподарки Харитини Самійлівни Веременко(Тарасенко). Василь та Харитина були виходцями з селянських родин.
 +
 
 +
Григорій був старшим із чотирьох дітей(два брати і дві сестри). Дитинство пройшло в «Лісових Хуторах», точніше на хуторі «ЦЕРКОВНЕ», неподалік містечка Носівка. Закінчив 3 класи хуторянської школи. В 1927році записався в комсомол(комуністичний союз молоді) на Вербовому. Приймав участь в організації хати-читальні на хуторі «Церковне». В 1929 році розпочав свою трудову діяльність на шахті Донбасу , різноробочим. 
 +
 
 +
В 1930році, в пошуках заробітку поїхав на Урал, де на заводі працював касиром, писарем. В 1931 році повернувся в Носівку, в батьківську хату на хуторі «Церковне». В 1932 році був заарештований, як «розкуркулений елемент» та ув’язнений на декілька місяців до носівської тюрми. Осінню 1932 року одружився з Наталією Яківною Супрун (1914р/н), корінною носівчанкою,  донькою колгоспника. 
 +
 
 +
В 1934 році бере участь в організації колгоспу «ЖОВТЕНЬ», в поселенні «Лісові Хутори» (село Жовтень). З січня 1935року по кінець 1938року,  працює рахівником в колгоспі «Жовтень». 
 +
 
 +
В 1939 році, переїздить з хутора «Церковне» в Носівку та працює бухгалтером в колгоспі «Комунар» до 23.06.1941 року. 
 +
 
 +
Мобілізований до Червоної армії [[23 червня]] [[1941]]. В кінці 1942 року, неподалік міста Туапсе(Кавказ), потрапляє до німецького полону. 
 +
 
 +
З 1943  по 1945 роки: втікає з німецького полону, перебуває в радянській санчастині, штрафроті,  бере участь у боях на Північному Кавказі, Тамані, Керченському півострові, а далі Одеса – Румунія – Югославія - Австрія…  Жовтень 1945року – був демобілізований.  Нагороджений орденом «Червона Зірка», медаллю «За Бойові Заслуги» та медаллю «За Перемогу».
 +
 
 +
З 01.01.1946року до 1959 року працює  бухгалтером колгоспу «Комунар» в місті Носівка( після 1950року в колгоспі імені «Енгельса»).  В 1946 році, членами носівського райкому був виключений із членів комуністичної партії, за невиконання плану хлібопоставки колгоспом «Комунар» та за «непатріотичні» погляди. 
 +
 
 +
Автор «Автобіографічних заміток», що містять неймовірні свідчення, відверті спогади з перших вуст «непомітного» для нашого суспільства справжнього носівчанина.
 +
 
 +
Мав доньку Зінаїду(1933р/н), доньку Тамару(1939р/н) та сина Олександра(1950р/н).
 +
 
 +
Помер Григорій Васильович Веременко - 26.07.1982року в Носівці, залишивши нащадкам «Автобіографічні замітки» на 603 сторінках…
 +
 
 +
Фактичний матеріал, а саме фотокопію рукописної автобіографії Григорія Веременка, написану власноруч в 1950 році для Носівського райвійськкомату, додаю до даного матеріалу.
 +
 
 +
== Автобіографічні замітки ==
 +
:''Джерело: Юлія Філь. Історична знахідка Носівщини. ''
 +
Автору «Автобіографічних заміток» виповнилось 49 років (1958 р.), коли він почав на папері залишати свої роздуми, цінні свідчення з минулого життя, фіксувати спогади про події з особистого і суспільного життя. Спогади Григорія Веременка відображають не лише родинні відносини, але  досить виразно і правдиво висвітлюють складні, а подекуди і жахливі епізоди життя в Носівці.
 +
 
 +
На свій погляд, розділяю ці свідчення на декілька етапів:
 +
 
 +
1. Дитинство – в «Лісових Хуторах» Носівщини на початку 20 століття.;
 +
 
 +
2. Революції – початку 20 століття в Носівці.;
 +
 
 +
3. Початок колективізації, знищення хуторянського життя на території Носівщини;
 +
 
 +
4. Носівська «каталажка» в 30-х роках 20 століття.;
 +
 
 +
5.  Деякі «штрихи» з історії Носівки 30-х років 20століття.;
 +
 
 +
6. Мобілізація – Друга світова війна;
 +
 
 +
7. Голодомор, становлення колгоспів Носівщини в 40-х роках 20 століття.;
 +
 
 +
8. «Славетні» 50-ті в Носівці, життя налагодилось, комуністична партія «рулює».
 +
 
 +
Григорій Васильович Веременко викладав свої спогади живою українською, а точніше живою НОСІВСЬКОЮ мовою. Багато слів, котрі він зафіксував в своїх спогадах, сучасні носівчани навіть не уявляють.
 +
 
 +
Сьогодні є в Носівці люди, що пам’ятають Григорія Васильовича: в колоні ветеранів Другої світової війни, в бухгалтерії колгоспу імені Енгельса, по вулиці Набережній …
  
 
== Родина ==
 
== Родина ==
−
Брат: [[Веременко Микола Васильович]].
+
Батько [[Веременко Василь Іванович]], вчитель
 +
 
 +
Мати:  домогосподарки Харитина Самійлівна Веременко (Тарасенко).
 +
 
 +
Брат: [[Веременко Микола Васильович|Микола]].
 +
 
 +
Дві сестри.
  
−
Син: [[Веременко Олександр Григорович]] (1950 — 2023).
+
Доньки Зінаїда (1933—?), Тамара (1939—?) та син [[Веременко Олександр Григорович|Олександр]] (1950—2023).

Поточна версія на 02:13, 4 жовтня 2025

Веременко Григорій Васильович (8 січня 1909 — 26 липня 1985) мав хутір (обійстя) в Лісних Хуторах

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Юлія Філь. Історична знахідка Носівщини.

Григорій народився 8 січня 1909року в Носівці, а точніше на Вербові, в сім’ї вчителя Василя Івановича Веременка та домогосподарки Харитини Самійлівни Веременко(Тарасенко). Василь та Харитина були виходцями з селянських родин.

Григорій був старшим із чотирьох дітей(два брати і дві сестри). Дитинство пройшло в «Лісових Хуторах», точніше на хуторі «ЦЕРКОВНЕ», неподалік містечка Носівка. Закінчив 3 класи хуторянської школи. В 1927році записався в комсомол(комуністичний союз молоді) на Вербовому. Приймав участь в організації хати-читальні на хуторі «Церковне». В 1929 році розпочав свою трудову діяльність на шахті Донбасу , різноробочим.

В 1930році, в пошуках заробітку поїхав на Урал, де на заводі працював касиром, писарем. В 1931 році повернувся в Носівку, в батьківську хату на хуторі «Церковне». В 1932 році був заарештований, як «розкуркулений елемент» та ув’язнений на декілька місяців до носівської тюрми. Осінню 1932 року одружився з Наталією Яківною Супрун (1914р/н), корінною носівчанкою, донькою колгоспника.

В 1934 році бере участь в організації колгоспу «ЖОВТЕНЬ», в поселенні «Лісові Хутори» (село Жовтень). З січня 1935року по кінець 1938року, працює рахівником в колгоспі «Жовтень».

В 1939 році, переїздить з хутора «Церковне» в Носівку та працює бухгалтером в колгоспі «Комунар» до 23.06.1941 року.

Мобілізований до Червоної армії 23 червня 1941. В кінці 1942 року, неподалік міста Туапсе(Кавказ), потрапляє до німецького полону.

З 1943 по 1945 роки: втікає з німецького полону, перебуває в радянській санчастині, штрафроті, бере участь у боях на Північному Кавказі, Тамані, Керченському півострові, а далі Одеса – Румунія – Югославія - Австрія… Жовтень 1945року – був демобілізований. Нагороджений орденом «Червона Зірка», медаллю «За Бойові Заслуги» та медаллю «За Перемогу».

З 01.01.1946року до 1959 року працює бухгалтером колгоспу «Комунар» в місті Носівка( після 1950року в колгоспі імені «Енгельса»). В 1946 році, членами носівського райкому був виключений із членів комуністичної партії, за невиконання плану хлібопоставки колгоспом «Комунар» та за «непатріотичні» погляди.

Автор «Автобіографічних заміток», що містять неймовірні свідчення, відверті спогади з перших вуст «непомітного» для нашого суспільства справжнього носівчанина.

Мав доньку Зінаїду(1933р/н), доньку Тамару(1939р/н) та сина Олександра(1950р/н).

Помер Григорій Васильович Веременко - 26.07.1982року в Носівці, залишивши нащадкам «Автобіографічні замітки» на 603 сторінках…

Фактичний матеріал, а саме фотокопію рукописної автобіографії Григорія Веременка, написану власноруч в 1950 році для Носівського райвійськкомату, додаю до даного матеріалу.

Автобіографічні замітки[ред. | ред. код]

Джерело: Юлія Філь. Історична знахідка Носівщини.

Автору «Автобіографічних заміток» виповнилось 49 років (1958 р.), коли він почав на папері залишати свої роздуми, цінні свідчення з минулого життя, фіксувати спогади про події з особистого і суспільного життя. Спогади Григорія Веременка відображають не лише родинні відносини, але досить виразно і правдиво висвітлюють складні, а подекуди і жахливі епізоди життя в Носівці.

На свій погляд, розділяю ці свідчення на декілька етапів:

1. Дитинство – в «Лісових Хуторах» Носівщини на початку 20 століття.;

2. Революції – початку 20 століття в Носівці.;

3. Початок колективізації, знищення хуторянського життя на території Носівщини;

4. Носівська «каталажка» в 30-х роках 20 століття.;

5. Деякі «штрихи» з історії Носівки 30-х років 20століття.;

6. Мобілізація – Друга світова війна;

7. Голодомор, становлення колгоспів Носівщини в 40-х роках 20 століття.;

8. «Славетні» 50-ті в Носівці, життя налагодилось, комуністична партія «рулює».

Григорій Васильович Веременко викладав свої спогади живою українською, а точніше живою НОСІВСЬКОЮ мовою. Багато слів, котрі він зафіксував в своїх спогадах, сучасні носівчани навіть не уявляють.

Сьогодні є в Носівці люди, що пам’ятають Григорія Васильовича: в колоні ветеранів Другої світової війни, в бухгалтерії колгоспу імені Енгельса, по вулиці Набережній …

Родина[ред. | ред. код]

Батько Веременко Василь Іванович, вчитель

Мати: домогосподарки Харитина Самійлівна Веременко (Тарасенко).

Брат: Микола.

Дві сестри.

Доньки Зінаїда (1933—?), Тамара (1939—?) та син Олександр (1950—2023).