Відмінності між версіями «Серебряков Леонід Борисович»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
uk>Perohanych |
|||
| (Не показані 4 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Гармаш Нестеренко Серебряков.jpg|міні|Керівники носівської "районки" [[Гармаш Григорій Іванович|Григорій Гармаш]], [[Нестеренко Олексій Григорович|Олексій Нестеренко]] та Леонід Серебряков]] | [[Файл:Гармаш Нестеренко Серебряков.jpg|міні|Керівники носівської "районки" [[Гармаш Григорій Іванович|Григорій Гармаш]], [[Нестеренко Олексій Григорович|Олексій Нестеренко]] та Леонід Серебряков]] | ||
| − | '''Леонід Борисович Серебряков''' (народився [[6 січня]] [[1922]] року в м. Тараща Київської області — помер [[29 жовтня]] [[2013]] року) – журналіст, гуморист-фейлетоніст, редактор носівської районної газети «[[Прапор комунізму]]». Лауреат республіканської премії „Золоте перо”. | + | '''Леонід Борисович Серебряков''' (від народження '''Лейба Борухович Зільберштейн''', народився [[6 січня]] [[1922]] року в м. Тараща Київської області — помер [[29 жовтня]] [[2013]] року) – журналіст, гуморист-фейлетоніст, редактор носівської районної газети «[[Прапор комунізму]]». Лауреат республіканської премії „Золоте перо”. |
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
33 роки очолював редакції районних газет на Київщині, Сумщині та Чернігівщині. | 33 роки очолював редакції районних газет на Київщині, Сумщині та Чернігівщині. | ||
| + | |||
| + | В 1983-1984 — працював у Носівському райвиконкомі відповідальним секретарем з охорони пам'яток історії та культури. За спогадами [[Мельник Тетяна Анатоліївна|Тетяни Мельник]]:<ref>{{Cite web | url = https://www.facebook.com/wiki.nosivka/posts/883252336864045?comment_id=1526794921486862&reply_comment_id=934447301371325 | title = В пам'ять роковини смерті Подимової Світлани... | publisher = | author = [[Мельник Тетяна Анатоліївна|Тетяна Мельник]]| date = 4 грудня 2023 }}</ref> | ||
| + | |||
| + | :''«Дуже гарна людина, відповідальна, чесна, хороший колега і гуморист, любив пожартувати. Його всі поважали. Знаєте, у нього зберігалася папка, а в ній описи кожного пам'ятника з фотографіями та будинки сільських рад всієї Носівщини. (Коли поставлений чи побудований, ким, в якому році і т.п.) Він так нею дорожив, я не знаю, чи передав він цю папку кому-небудь, але зараз би глянуть на ці фотографії...»'' | ||
В пенсійному віці переїхав до Херсону. | В пенсійному віці переїхав до Херсону. | ||
| Рядок 29: | Рядок 33: | ||
# А все-таки буде весна / під ред. авт. - Херсон, 2009. - 48 с.: портр., ноти. | # А все-таки буде весна / під ред. авт. - Херсон, 2009. - 48 с.: портр., ноти. | ||
# "Васю, давай!" : новели-фейлерески / під ред. авт. - Херсон, 2010. - 39 с. | # "Васю, давай!" : новели-фейлерески / під ред. авт. - Херсон, 2010. - 39 с. | ||
| + | |||
| + | == Примітки == | ||
| + | {{Примітки}} | ||
== Посилання == | == Посилання == | ||
| Рядок 34: | Рядок 41: | ||
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Серебряков_Леонід_Борисович | * https://uk.wikipedia.org/wiki/Серебряков_Леонід_Борисович | ||
| + | [[Категорія:Євреї]] | ||
[[Категорія:Журналісти]] | [[Категорія:Журналісти]] | ||
[[Категорія:Є у Вікіпедії]] | [[Категорія:Є у Вікіпедії]] | ||
[[Категорія:Люди С]] | [[Категорія:Люди С]] | ||
Поточна версія на 13:13, 4 грудня 2023
Леонід Борисович Серебряков (від народження Лейба Борухович Зільберштейн, народився 6 січня 1922 року в м. Тараща Київської області — помер 29 жовтня 2013 року) – журналіст, гуморист-фейлетоніст, редактор носівської районної газети «Прапор комунізму». Лауреат республіканської премії „Золоте перо”.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Ніжинський педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя та факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений орденами та медалями.
33 роки очолював редакції районних газет на Київщині, Сумщині та Чернігівщині.
В 1983-1984 — працював у Носівському райвиконкомі відповідальним секретарем з охорони пам'яток історії та культури. За спогадами Тетяни Мельник:[1]
- «Дуже гарна людина, відповідальна, чесна, хороший колега і гуморист, любив пожартувати. Його всі поважали. Знаєте, у нього зберігалася папка, а в ній описи кожного пам'ятника з фотографіями та будинки сільських рад всієї Носівщини. (Коли поставлений чи побудований, ким, в якому році і т.п.) Він так нею дорожив, я не знаю, чи передав він цю папку кому-небудь, але зараз би глянуть на ці фотографії...»
В пенсійному віці переїхав до Херсону.
Лауреат премії «Золоте перо».
Член Національної спілки письменників України.
Твори[ред. | ред. код]
- А как же с моим вопросом? : Избранное : были, юморески, фельетоны : пер. с укр. - Херсон, 2004. – 123 с. - (Юмор. Сатира).
- Дівчата з Бідозір’я : уривок із докум. повісті „У всякого своя доля” // Степ: літ.-худож. альм. №18. – Херсон : Айлант, 2009. - C.131-132.
- Звідусіль аж до Херсона : короткий курс історії режиму Кучми... - Херсон, 2005. - 27 с.- (Гумор. Сатира) .
- Знайся кінь з конем, а віл з волом : міні-повість, епізоди з передвиборних змагань Вакули Гузиря / передм.: А. Яїцький. - Херсон, 2001. - 116 с. - (Гумор і сатира).
- Кум Омелько і Джоконда : з циклу «Омелькіада» : бувальщини, гуморески, фейлетони. - Херсон, 2003. - 67 с.- (Гумор. Сатира).
- Не злізаючи з печі : фейлетонний детектив. - Херсон, 2005. - 40 с.- (Вузлики на пам’ять журналістам).
- Розпустила Дуня коси : пародії, бувальщини, фейлерески, партизанські пісні, жарти. - Херсон, 2007. – 60 с.
- У всякого своя доля : крізь пекло розгрому і Холокост : докум. повість про пережите. - Херсон, 2008. – 128 с.
- Чому лопнув меридіан : гумор, сатира / ред. Н. Прохоренко.- Київ, 1997. – 65 с. - (Бібліотека українця).
- На край світу і трохи далі : докум. новела. – Херсон, 2008. - 132 с.
- А все-таки буде весна / під ред. авт. - Херсон, 2009. - 48 с.: портр., ноти.
- "Васю, давай!" : новели-фейлерески / під ред. авт. - Херсон, 2010. - 39 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тетяна Мельник: В пам'ять роковини смерті Подимової Світлани..., 4 грудня 2023
