Відмінності між версіями «Труш Володимир Олександрович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 11: Рядок 11:
 
Його війна тривала усі ці роки. З початку повномасштабного вторгнення він у складі свого підрозділу обороняв Чернігівщину, Харківщину, Донеччину.
 
Його війна тривала усі ці роки. З початку повномасштабного вторгнення він у складі свого підрозділу обороняв Чернігівщину, Харківщину, Донеччину.
  
Останнє місце служби - 36 бригада морської піхоти, де він був командиром відділення.
+
Останнє місце служби 36 бригада морської піхоти, де він був командиром відділення.
  
 
5 серпня 2025 в районі населеного пункту Предтечине на Донеччині під час виконання бойового завдання він загинув.
 
5 серпня 2025 в районі населеного пункту Предтечине на Донеччині під час виконання бойового завдання він загинув.
Рядок 18: Рядок 18:
  
 
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 4]]
 
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 4]]
 +
[[Категорія:Молодші сержанти]]
 
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 
[[Категорія:Поховані на кладовищі по вулиці Кармелюка]]
 
[[Категорія:Поховані на кладовищі по вулиці Кармелюка]]
 
[[Категорія:Люди Т]]
 
[[Категорія:Люди Т]]

Поточна версія на 19:16, 5 серпня 2026

Володимир Труш

Труш Володимир Олександрович (народився 15 травня 1991 в м. Кілія, на Одещині — помер 5 серпня 2025 в районі населеного пункту Предтечине, Донеччина), молодший сержант, командир відділення 36 бригади морської піхоти, виростав і навчався в Носівці, загинув на Російсько-українській війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 14 серпня 2025

Зростав та навчався в Носівській школі № 4, після цього продовжив здобуття професійної освіти за спеціальністю газозварювальника в профільному закладі Києва. Працював за професією.

З початком антитерористичної операції у 2014 році Володимир став на захист України.

Його війна тривала усі ці роки. З початку повномасштабного вторгнення він у складі свого підрозділу обороняв Чернігівщину, Харківщину, Донеччину.

Останнє місце служби — 36 бригада морської піхоти, де він був командиром відділення.

5 серпня 2025 в районі населеного пункту Предтечине на Донеччині під час виконання бойового завдання він загинув.

Поховано Володимира 23 серпня 2025 в Носівці на кладовищі по вулиці Кармелюка.