Відмінності між версіями «Жимань Юрій Миколайович»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(Створена сторінка: '''Жимань Юрій Миколайович''' (19 листопада 1979, Володькова Дівиця — 10 липня 2025) — солдат, уч...) |
|||
| (Не показані 3 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Жимань Юрій Миколайович''' (19 листопада 1979, Володькова Дівиця — 10 липня 2025) — солдат, учасник Російсько-української війни, помер внаслідок поранень під час реабілітації. | + | [[Файл:Юрій Жимань.jpg|міні|Юрій Жимань]] |
| + | |||
| + | '''Жимань Юрій Миколайович''' ([[19 листопада]] [[1979]], [[Володькова Дівиця]] — [[10 липня]] [[2025]]) — солдат, учасник Російсько-української війни, помер внаслідок поранень під час реабілітації. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2885239018345532/ | title = На щиті:Юрій Жимань | publisher =Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 11 липня 2025 }}'' | ||
Народився і виріс у рідному селі. Закінчив школу, працював, був опорою для мами. | Народився і виріс у рідному селі. Закінчив школу, працював, був опорою для мами. | ||
| Рядок 7: | Рядок 10: | ||
Поховано захисника на Миколаївському кладовищі у рідному селі. | Поховано захисника на Миколаївському кладовищі у рідному селі. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | ||
| + | [[Категорія:Солдати]] | ||
| + | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
| + | [[Категорія:Поховані на Миколаївському кладовищі]] | ||
| + | [[Категорія:Люди Ж]] | ||
Поточна версія на 23:01, 16 липня 2025
Жимань Юрій Миколайович (19 листопада 1979, Володькова Дівиця — 10 липня 2025) — солдат, учасник Російсько-української війни, помер внаслідок поранень під час реабілітації.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: На щиті:Юрій Жимань, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 11 липня 2025
Народився і виріс у рідному селі. Закінчив школу, працював, був опорою для мами.
З початком повномасштабного вторгнення, з перших днів доєднався до оборонців. Роки війни не минули безслідно, далися взнаки і кілька серйозних поранень. Останнє змусило пережити серйозну операцію та тривалу реабілітацію. Власне, він наразі її й проходив. Стало погано, викликали швидку, але лікарі виявилися безсилими.
Поховано захисника на Миколаївському кладовищі у рідному селі.
