Відмінності між версіями «Сергійчик Євгеній Олександрович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Молодший сержант Євгеній Сергійчик (13.07.1995- 8.05.2025) народився і виріс у Держанівці.
+
[[Файл:Євгеній Сергійчик.jpg|міні|Євгеній Сергійчик]]
  
 +
'''Сергійчик Євгеній Олександрович''' (народився [[13 липня]] [[1995]] в Держанівці — помер [[8 травня]] [[2025]]) — молодший сержант, командир відділення, загинув на Російсько-українській війні.
 +
 +
== Життєпис ==
 
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2823940794475355/ | title =Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 12 травня 2025 }}''
 
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2823940794475355/ | title =Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 12 травня 2025 }}''
  
Зростав єдиним сином у батьків.
+
Народився і виріс у Держанівці. Зростав єдиним сином у батьків.
 
 
Після закінчення Держанівської ЗОШ, здобував професійну освіту в Ніжинському агротехнічному коледжі. Проходив строкову службу. Після повернення- влаштувався на роботу в охоронну фірму. 14 січня 205 року був мобілізований. Пройшов підготовку, навчання, отримав звання, був призначений командиром відділення і,разом з побратимами, взявши до рук зброю, став на захист рідної землі.
 
  
3 квітня мама востаннє почула голос сина, який попередив, що не виходитиме на зв’язок місяць.
+
Після закінчення [[Держанівська школа|Держанівської ЗОШ]], здобував професійну освіту в Ніжинському агротехнічному коледжі. Проходив строкову службу. Після повернення - влаштувався на роботу в охоронну фірму. 14 січня 2025 року був мобілізований. Пройшов підготовку, навчання, отримав звання, був призначений командиром відділення і, разом з побратимами, взявши до рук зброю, став на захист рідної землі.
  
Як прожили батьки той місяць, не варто навіть думати. Однак вони вірили, що все буде добре.
+
3 квітня мама востаннє почула голос сина, який попередив, що не виходитиме на зв'язок місяць.
  
Але минуло і 3 травня, і дні наступні, телефон сина мовчав. І ось оцю страшну тишу розірвала не менш болюча і незворотня звістка про його загибель.
+
В результаті штурмових дій з боку противника, 8 травня 2025 наш земляк отримав проникаюче осколкове поранення, яке виявилося несумісним з життям.
  
В результаті штурмових дій з боку противника, наш земляк отримав проникаюче осколкове поранення, яке виявилося несумісним з життям.
+
Євгенія Сергійчика поховано на кладовищі у рідному селі.
Для Євгенія війна скінчилася, він навіки став для всіх нас Героєм і небесним янголом…
 
  
Євгенія Сергійчика буде поховано на кладовищі у рідному селі.
+
== Відзнаки ==
 +
* Комбатантський хрест від Головнокомандувача ЗСУ (від 3 липня 2025, № 504, посмертно)
 +
* Хрест Героя від Головнокомандувача ЗСУ
  
 
== Родина ==
 
== Родина ==
Рядок 22: Рядок 24:
  
 
[[Категорія:Уродженці Держанівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Держанівки]]
 +
[[Категорія:Випускники Держанівської школи]]
 
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 
[[Категорія:Люди С]]
 
[[Категорія:Люди С]]

Поточна версія на 13:02, 2 лютого 2026

Євгеній Сергійчик

Сергійчик Євгеній Олександрович (народився 13 липня 1995 в Держанівці — помер 8 травня 2025) — молодший сержант, командир відділення, загинув на Російсько-українській війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 12 травня 2025

Народився і виріс у Держанівці. Зростав єдиним сином у батьків.

Після закінчення Держанівської ЗОШ, здобував професійну освіту в Ніжинському агротехнічному коледжі. Проходив строкову службу. Після повернення - влаштувався на роботу в охоронну фірму. 14 січня 2025 року був мобілізований. Пройшов підготовку, навчання, отримав звання, був призначений командиром відділення і, разом з побратимами, взявши до рук зброю, став на захист рідної землі.

3 квітня мама востаннє почула голос сина, який попередив, що не виходитиме на зв'язок місяць.

В результаті штурмових дій з боку противника, 8 травня 2025 наш земляк отримав проникаюче осколкове поранення, яке виявилося несумісним з життям.

Євгенія Сергійчика поховано на кладовищі у рідному селі.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Комбатантський хрест від Головнокомандувача ЗСУ (від 3 липня 2025, № 504, посмертно)
  • Хрест Героя від Головнокомандувача ЗСУ

Родина[ред. | ред. код]

Батьки: Надія Олексіївна та Олександр Григорович.