Відмінності між версіями «Кияниця Сергій Вікторович»
(Створена сторінка: У нашу громаду знову надійшла гірка новина: захищаючи рідну землю, внаслідок штурмових...) |
(→Родина) |
||
| (Не показано 6 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Сергій Кияниця.jpg|міні|Сергій Кияниця]] | ||
| − | + | '''Кияниця Сергій Вікторович''' (народився [[24 квітня]] [[1979]] в Носівці – помер [[13 квітня]] [[2025]] на Донеччині) — солдат, загинув на Російсько-українській війні. | |
| − | Солдат Сергій Кияниця | + | == Життєпис == |
| + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/permalink/2797733777096057/?rdid=8zYYPuKPHa9qaNyA# | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 17 квітня 2025 }}'' | ||
| + | |||
| + | Солдат Сергій Кияниця народився та виріс у Носівці. Навчався у [[Носівська школа № 2|2-й міській школі]]. Професійну освіту здобував в училищі залізничного транспорту, опановуючи фах машиніста. Працював на залізниці. | ||
Коли в Україні розпочалась антитерористична операція, Сергій був мобілізований, гідно захищаючи Україну від російської навали. Його танк був останнім, який покидав Луганський аеропорт. | Коли в Україні розпочалась антитерористична операція, Сергій був мобілізований, гідно захищаючи Україну від російської навали. Його танк був останнім, який покидав Луганський аеропорт. | ||
| Рядок 20: | Рядок 24: | ||
8 квітня був останній дзвінок мамі… | 8 квітня був останній дзвінок мамі… | ||
| − | + | Похований в Носівці на [[Кладовище по вулиці Кармелюка|кладовищі по вул. Кармелюка]]. | |
| + | |||
| + | == Родина == | ||
| + | Мама Лідія Василівна, брат Володимир, сестра Валентина, дружина Альона. | ||
| + | |||
| − | + | [[Категорія:Уродженці Носівки]] | |
| + | [[Категорія:Випускники Носівської школи № 2]] | ||
| + | [[Категорія:Залізничники]] | ||
| + | [[Категорія:Солдати]] | ||
| + | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
| + | [[Категорія:Поховані на кладовищі по вулиці Кармелюка]] | ||
| + | [[Категорія:Люди К]] | ||
Поточна версія на 10:16, 20 серпня 2025
Кияниця Сергій Вікторович (народився 24 квітня 1979 в Носівці – помер 13 квітня 2025 на Донеччині) — солдат, загинув на Російсько-українській війні.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 17 квітня 2025
Солдат Сергій Кияниця народився та виріс у Носівці. Навчався у 2-й міській школі. Професійну освіту здобував в училищі залізничного транспорту, опановуючи фах машиніста. Працював на залізниці.
Коли в Україні розпочалась антитерористична операція, Сергій був мобілізований, гідно захищаючи Україну від російської навали. Його танк був останнім, який покидав Луганський аеропорт.
За деякий час повернувшись до цивільного життя, він працював знову на залізниці.
У 2020 році Сергій підписав контракт, ставши на службу у лави ЗСУ.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Сергій зустрів на Сумщині. Потім була Харківщина.
Всюди, де найгарячіше, він йшов, бо командування знало, що Сергій не підведе.
Водій, зв’язківець, танкіст – ці спеціальності наш земляк опанував до автоматизму, але ворог, на жаль, знищує і професіоналів.
Він завжди був на зв’язку, дуже коротко, без емоцій, впевнено і спокійно переконував, що все під контролем.
8 квітня був останній дзвінок мамі…
Похований в Носівці на кладовищі по вул. Кармелюка.
Родина[ред. | ред. код]
Мама Лідія Василівна, брат Володимир, сестра Валентина, дружина Альона.
