Відмінності між версіями «Сай-Боднар Лариса Олександрівна»
(→Родина) |
|||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
З 2017 року – журналіст-фрілансер. | З 2017 року – журналіст-фрілансер. | ||
| − | 2024 року вийшла друком книга Лариси Сай-Боднар | + | 2024 року вийшла друком книга спогадів Лариси Сай-Боднар «[[Усі свої: Про тих кого шаную, пам'ятаю і люблю]]». |
== Родина == | == Родина == | ||
| − | Брат – [[Комар Євгеній Олександрович]] у шлюбі з Овод Інною Миколаївною. Вони мають двох дітей – доньку Катерину та сина Олександра. | + | Брат – [[Комар Євгеній Олександрович]] у шлюбі з [[Овод Інна Миколаївна|Овод Інною Миколаївною]]. Вони мають двох дітей – доньку Катерину та сина Олександра. |
Батько – [[Комар Олександр Іванович]] – все своє життя присвятив хліборобській праці, пройшовши трудовий шлях від бригадира колгоспу до керівника державної районної адміністрації. | Батько – [[Комар Олександр Іванович]] – все своє життя присвятив хліборобській праці, пройшовши трудовий шлях від бригадира колгоспу до керівника державної районної адміністрації. | ||
Поточна версія на 12:56, 21 грудня 2024
Лариса Олександрівна Сай-Боднар (дівоче Комар, народилася 13 жовтня 1964 року у м. Носівка) — журналістка, донька Комара Олександра Івановича, авторка спогадів про нього.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в сім'ї сільської інтелігенції.
1981 року закінчила Носівську середню школу #1.
Цього ж року вступила на денне відділення факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка.
1985 року одружилася з однокурсником Сергієм Івановичем Сай-Боднарем.
1986 року, завершивши навчання в університеті, разом були направлені на роботу до редакції вінницької обласної молодіжної газети «Комсомольське плем'я».
1989 року переїхали до Києва у зв’язку з переводом чоловіка на роботу до сектора преси ЦК ЛКСМ України.
Цього ж року почала працювати у редакціі дитячоі всеукраїнської газети «Юний ленінець»/«Перемена».
З 2003 до 2007 року – заступник начальника інформаційно-видавничого центру Національного університету ДПА України, редактор газети «Податкова академія».
З 2007 до 2017 року – завідувач відділом новин та аналітики журналу «Вісник податкової служби України». З 2017 року – журналіст-фрілансер.
2024 року вийшла друком книга спогадів Лариси Сай-Боднар «Усі свої: Про тих кого шаную, пам'ятаю і люблю».
Родина[ред. | ред. код]
Брат – Комар Євгеній Олександрович у шлюбі з Овод Інною Миколаївною. Вони мають двох дітей – доньку Катерину та сина Олександра.
Батько – Комар Олександр Іванович – все своє життя присвятив хліборобській праці, пройшовши трудовий шлях від бригадира колгоспу до керівника державної районної адміністрації.
- Дід — Комар Іван Григорович (1913—1941), загинув під час Німецько-радянської (1941).
- Баба — Комар (Шаулко) Анастасія Євдокимівна (1913—1988), жила на Вербові.
Мати – Комар (Щипун) Катерина Михайлівна понад тридцять років очолювала бухгалтерію місцевого колгоспу імені Кірова.
- Дід — Щипун Михайло Іванович (1900—?)
- Баба — Щипун Марія (1903—?), жила на Вербові
Див. також[ред. | ред. код]
- Не зміліє батьківська криниця — спогади Лариси Сай-Боднар про батька, Олександра Комара. Оригінал публікації: Файл:Носівські вісті 2016-05-07-сторінка 3.pdf
- Носівка – теж мій дім — розділ із книги: «Родом із каришківського люду: Життєві історії. Архівні дослідження» / Сергій Сай-Боднар. — Київ : ВЦ «Академія», 2020. — 176 с. — іл. ISBN 978-966-580-598-4
Посилання[ред. | ред. код]
- Лариса Сай-Боднар, Профіль у Фейсбуці
