Відмінності між версіями «Цуд Дмитро Васильович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Дмитро Цуд.jpg|міні|Дмитро Цуд]]
 
[[Файл:Дмитро Цуд.jpg|міні|Дмитро Цуд]]
  
Дмитро Васильович Цуд (народився [[30 квітня]] [[2003]] в Носівці — помер [[22 жовтня]] [[2024]]) — військовик, лейтенант, загинув на Російсько-українській війні.
+
'''Дмитро Васильович Цуд''' (народився [[30 квітня]] [[2003]] в Носівці — помер [[22 жовтня]] [[2024]]) — військовик, лейтенант, загинув на Російсько-українській війні.
  
 
Виріс в Носівці, навчався в міській школі № 4, потім до сьомого класу - у [[Носівський ліцей № 1|Носівській міській гімназії]]. Далі продовжив своє навчання вже військовій справі в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Всюди навчався на відмінно.  
 
Виріс в Носівці, навчався в міській школі № 4, потім до сьомого класу - у [[Носівський ліцей № 1|Носівській міській гімназії]]. Далі продовжив своє навчання вже військовій справі в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Всюди навчався на відмінно.  
Рядок 13: Рядок 13:
 
== Родина ==
 
== Родина ==
 
Батьки — Надія Іванівна та Василь Миколайович, брат Іван.
 
Батьки — Надія Іванівна та Василь Миколайович, брат Іван.
Навіки 21!
 
  
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]

Поточна версія на 17:20, 3 листопада 2024

Дмитро Цуд

Дмитро Васильович Цуд (народився 30 квітня 2003 в Носівці — помер 22 жовтня 2024) — військовик, лейтенант, загинув на Російсько-українській війні.

Виріс в Носівці, навчався в міській школі № 4, потім до сьомого класу - у Носівській міській гімназії. Далі продовжив своє навчання вже військовій справі в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Всюди навчався на відмінно.

Після ліцею Дмитро продовжив навчання на факультеті підготовки спеціалістів Сил спеціальних операцій в Одеській військовій Академії. На захисті рідної землі разом зі своїми побратимами був з початку повномасштабного вторгнення. У червні 2024 отримав диплом і звання лейтенанта.

Натрапив на ворожу засідку, прийняв бій, віддавши наказ своїм побратимам відступити. Він зберіг їхні життя, заплативши своїм. Як командир.

Похований на кладовищі в с. Степові Хутори.

Родина[ред. | ред. код]

Батьки — Надія Іванівна та Василь Миколайович, брат Іван.