Відмінності між версіями «Грибок Станіслав Миколайович»
(→Родина) |
м (Заміна тексту — «’» на «'») |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
В липні 2024 року був мобілізований, пройшов навчання та був призначений на посаду старшого стрільця аеромобільного відділення. | В липні 2024 року був мобілізований, пройшов навчання та був призначений на посаду старшого стрільця аеромобільного відділення. | ||
− | Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий | + | Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, 21 вересня, він загинув. |
За час проходження служби наш земляк користувався авторитетом серед побратимів. Мав високий рівень мотивації, професійного самовдосконалення. Підтримував моральний дух у підрозділі. Був просто доброю, порядною людиною. | За час проходження служби наш земляк користувався авторитетом серед побратимів. Мав високий рівень мотивації, професійного самовдосконалення. Підтримував моральний дух у підрозділі. Був просто доброю, порядною людиною. | ||
− | Поховано військовослужбовця | + | Поховано військовослужбовця на [[Кладовище по вулиці Грушевського|кладовищі по вул. Грушевського]]. |
== Родина == | == Родина == |
Поточна версія на 16:43, 24 жовтня 2024
Станіслав Миколайович Грибок (народився 14 травня 1977 в Носівці — помер 21 вересня 2024) — головний сержант, загинув у бою на Російсько-українській війні.
Носівщина в жалобі[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 26 вересня 2024
Народився та проживав в Носівці. Навчався спочатку у міській школі №4, загальну середню освіту здобував у Носівській школі №2. Фахову освіту здобував в Ніжинському агротехнічному училищі. Проходив строкову службу Працював на Носівському цукровому заводі. Певний час спробував себе у підприємництві, ремонтуючи авто. Останнє місце роботи до мобілізації — охоронна фірма в м. Київ.
В липні 2024 року був мобілізований, пройшов навчання та був призначений на посаду старшого стрільця аеромобільного відділення.
Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, 21 вересня, він загинув.
За час проходження служби наш земляк користувався авторитетом серед побратимів. Мав високий рівень мотивації, професійного самовдосконалення. Підтримував моральний дух у підрозділі. Був просто доброю, порядною людиною.
Поховано військовослужбовця на кладовищі по вул. Грушевського.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина Галина Валеріївна, донька Анастасія, мама Євдокія Іванівна.