Відмінності між версіями «Грибок Станіслав Миколайович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
м (Заміна тексту — «’» на «'»)
 
(Не показано 8 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:Станіслав Грибок.jpg|міні|Станіслав Грибок]]
 +
 +
'''Станіслав Миколайович Грибок''' (народився [[14 травня]] [[1977]] в Носівці — помер [[21 вересня]] [[2024]]) — головний сержант, загинув у бою на Російсько-українській війні.
  
 
== Носівщина в жалобі ==
 
== Носівщина в жалобі ==
26 вересня 2024 https://www.facebook.com/share/p/uwXDVHh7sPrzu9eD/
+
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/permalink/2610367765832660 | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради| author = | date = 26 вересня 2024}}''
 
+
Народився та проживав в Носівці. Навчався спочатку у міській школі №4, загальну середню освіту здобував у Носівській школі №2. Фахову освіту здобував в Ніжинському агротехнічному  училищі. Проходив строкову службу Працював на Носівському цукровому заводі. Певний час спробував себе у підприємництві, ремонтуючи  авто. Останнє місце роботи до мобілізації — охоронна фірма в м. Київ.
Головний сержант Станіслав Грибок (14.05.1977 - 21.09.2024) народився та проживав в Носівці. Навчався спочатку у міській школі №4, загальну середню освіту здобував у Носівській школі №2. Фахову освіту здобував в Ніжинському агротехнічному  училищі. Проходив строкову службу Працював на Носівському цукровому заводі. Певний час спробував себе у підприємництві, ремонтуючи  авто. Останнє місце роботи до мобілізації - охоронна фірма в м. Київ.
 
  
 
В липні 2024 року  був мобілізований, пройшов навчання та був призначений  на посаду старшого стрільця аеромобільного відділення.
 
В липні 2024 року  був мобілізований, пройшов навчання та був призначений  на посаду старшого стрільця аеромобільного відділення.
  
Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність , 21 вересня, він загинув.
+
Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, 21 вересня, він загинув.
  
 
За час проходження служби наш земляк користувався авторитетом серед побратимів. Мав високий рівень мотивації, професійного самовдосконалення. Підтримував моральний дух у підрозділі. Був просто доброю, порядною людиною.
 
За час проходження служби наш земляк користувався авторитетом серед побратимів. Мав високий рівень мотивації, професійного самовдосконалення. Підтримував моральний дух у підрозділі. Був просто доброю, порядною людиною.
  
Поховано військовослужбовця буде  на кладовищі по вул.. Грушевського.
+
Поховано військовослужбовця на [[Кладовище по вулиці Грушевського|кладовищі по вул. Грушевського]].
  
 
== Родина ==
 
== Родина ==
 
Дружина Галина Валеріївна, донька Анастасія, мама Євдокія Іванівна.
 
Дружина Галина Валеріївна, донька Анастасія, мама Євдокія Іванівна.
 +
 +
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 +
[[Категорія:Головні сержанти]]
 +
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 +
[[Категорія:Поховані на кладовищі по вулиці Грушевського]]
 +
[[Категорія:Люди Г]]

Поточна версія на 16:43, 24 жовтня 2024

Станіслав Грибок

Станіслав Миколайович Грибок (народився 14 травня 1977 в Носівці — помер 21 вересня 2024) — головний сержант, загинув у бою на Російсько-українській війні.

Носівщина в жалобі[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 26 вересня 2024

Народився та проживав в Носівці. Навчався спочатку у міській школі №4, загальну середню освіту здобував у Носівській школі №2. Фахову освіту здобував в Ніжинському агротехнічному училищі. Проходив строкову службу Працював на Носівському цукровому заводі. Певний час спробував себе у підприємництві, ремонтуючи авто. Останнє місце роботи до мобілізації — охоронна фірма в м. Київ.

В липні 2024 року був мобілізований, пройшов навчання та був призначений на посаду старшого стрільця аеромобільного відділення.

Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, 21 вересня, він загинув.

За час проходження служби наш земляк користувався авторитетом серед побратимів. Мав високий рівень мотивації, професійного самовдосконалення. Підтримував моральний дух у підрозділі. Був просто доброю, порядною людиною.

Поховано військовослужбовця на кладовищі по вул. Грушевського.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Галина Валеріївна, донька Анастасія, мама Євдокія Іванівна.