Відмінності між версіями «Назарчук Віктор Миколайович»
(→Родина) |
|||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| − | У 2014 році здобув фах вчителя музичного мистецтва у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Захоплювався музикою, писав пісні та вірші. До вторгнення працював сортувальником напівфабрикатів та виробів у ТОВ «Орієнтир-буделемент» в Броварях. | + | У 2014 році здобув фах вчителя музичного мистецтва у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Захоплювався музикою, писав пісні та вірші. |
| + | |||
| + | До вторгнення працював сортувальником напівфабрикатів та виробів у ТОВ «Орієнтир-буделемент» в Броварях. | ||
== Носівщина в жалобі == | == Носівщина в жалобі == | ||
| Рядок 23: | Рядок 25: | ||
== Родина == | == Родина == | ||
| − | [[Файл:Діти Віктора і Юлії Назарчуків.jpg|міні|Максим | + | [[Файл:Діти Віктора і Юлії Назарчуків.jpg|міні|Анна і Максим Назарчуки з батьковим орденом]] |
| − | Мама Віра Петрівна, батько Микола Володимирович, дружина Юлія Василівна, син Максим, донька Анна. | + | |
| + | Мама Віра Петрівна, батько Микола Володимирович, дружина [[Назарчук Юлія Василівна|Юлія Василівна]], син Максим, донька Анна. | ||
== Відзнаки == | == Відзнаки == | ||
Поточна версія на 14:10, 16 вересня 2024
Віктор Миколайович Назарчук (народився 15 березня 1989 в селі Головеньки, на Борзнянщині — помер 26 грудня 2023 поблизу населеного пункту Міньківка, Бахмутського району) — мешканець Носівки, молодший лейтенант, загинув на Російсько-українській війні. Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 2014 році здобув фах вчителя музичного мистецтва у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Захоплювався музикою, писав пісні та вірші.
До вторгнення працював сортувальником напівфабрикатів та виробів у ТОВ «Орієнтир-буделемент» в Броварях.
Носівщина в жалобі[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська територіальна громада, 29 грудня 2023
Надійшла гірка звістка у нашу громаду: загинув воїн, захисник — Віктор Миколайович Назарчук. Молодший лейтенант Віктор Назарчук (15.03.1989-26.12.2023) народився в с. Головеньки, на Борзнянщині. У рідному селі закінчив навчання в школі. Професійну та вищу освіту здобував в Ніжині.
Віктор — професійний талановитий музикант, який завжди був душею компанії, всіх зігрівав своїм теплом, радував неймовірним виконанням пісень та музичних творів.
Носівка стала для нього рідною, бо тут народилася його власна сім'я. Віктор виріс у дружній родині, таку ж створив і власну. Разом з дружиною Юлією виховували двох діток - Максимка і Анечку. Для нього саме родина стала найціннішим у житті. Тому, коли у травні 2023 року отримав повістку, пішов на фронт заради них.
У лавах Збройних Сил України він служив командиром 2 стрілецького взводу,4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону.
Віктор Назарчук поліг у бою в результаті мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Міньківка, Бахмутського району.
Поховано загиблого Героя в Носівці на кладовищі по вулиці Кармелюка.
8 січня 2024 дружина Назарчук Юлія Василівна ініціювала петицію про присвоєння Віктору звання Героя України (посмертно). Петиція набрала 25202 голосів з 25000 необхідних. Станом на 15 вересня 2024 петиція має статус «На розгляді».[1]
Родина[ред. | ред. код]
Мама Віра Петрівна, батько Микола Володимирович, дружина Юлія Василівна, син Максим, донька Анна.
Відзнаки[ред. | ред. код]
За час служби був нагороджений відомчою нагородою Хрестом Хоробрих, а також мав подяку від командування 4 стрілецької роти військової частини А 0409 за розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов'язків та вагомий внесок в зміцнення незалежності нашої держави.
23 квітня 2024 року Указом Президента України посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Присвоєння звання Героя України(посмертно) Електронні петиції, Офіційне інтернет-представництво Президента України, переглянуто 15 вересня 2024
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №238/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України, переглянуто 2024-09-15
