Відмінності між версіями «Бутрімов Микола Вікторович»
м (Заміна тексту — «’» на «'») |
|||
| (Не показано 5 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | [[Файл:Микола Бутрімов.jpg|міні|Микола Бутрімов]] | |
| + | '''Микола Вікторович Бутрімов''' ([[7 вересня]] [[1984]] – [[4 березня]] [[2024]]) — головний сержант, мешканець Носівки. | ||
| + | |||
| + | == Життєпис == | ||
Микола Бутрімов народився в місті Коростишів, що на Житомирщині. Там він навчався у початковій школі, а потім родина переїхала на постійне місце проживання в с. Семиполки Київської області. Тут Микола здобув загальну середню та спеціальну освіту, став студентом університету за спеціальністю «Економіка». | Микола Бутрімов народився в місті Коростишів, що на Житомирщині. Там він навчався у початковій школі, а потім родина переїхала на постійне місце проживання в с. Семиполки Київської області. Тут Микола здобув загальну середню та спеціальну освіту, став студентом університету за спеціальністю «Економіка». | ||
Професійне життя чоловік пов'язав з будівництвом. Довгий час працював у приватній будівельній бригаді. Останнім часом – у Броварах на металобазі. | Професійне життя чоловік пов'язав з будівництвом. Довгий час працював у приватній будівельній бригаді. Останнім часом – у Броварах на металобазі. | ||
| − | Носівчанином він став півтора десятки років тому, коли одружився і молоде подружжя зажило в Носівці, в родині дружини. Згодом, | + | Носівчанином він став півтора десятки років тому, коли одружився і молоде подружжя зажило в Носівці, в родині дружини. Згодом, сім'я поповнилася дітками. |
| − | + | Вже 17 березня 2022 року став до лав Національної Гвардії України, боронив та звільняв Чернігів, виконував бойові завдання на Сумщині, бувши головним сержантом стрілецької роти з охорони та оборони важливих державних об'єктів. | |
| − | + | Неодноразово виконуючи важливі і небезпечні завдання, Миколу Бутрімова оминула ворожа куля чи міна, але підступна невиліковна хвороба все частіше давала про себе знати. Чоловік не хотів вірити висновкам лікарів, коли опинився в медзакладі з переломом передпліччя, але його стан погіршувався. Спочатку була одна операція, після якої він ще повернувся на службу, невдовзі – наступна, хіміотерапія і кількамісячне перебування на лікуванні в Чернігівському медичному центрі сучасної онкології. | |
Похований на кладовищі по [[Вулиця Центральна (Носівка)|вул. Центральна]] (біля колишньої меблевої фабрики). | Похований на кладовищі по [[Вулиця Центральна (Носівка)|вул. Центральна]] (біля колишньої меблевої фабрики). | ||
| + | == Посилання == | ||
| + | * {{Cite web | url = https://cheline.com.ua/news/vijna/vid-nevilikovnoyi-hvorobi-pomer-voyin-iz-chernigivshhini-398091 | title = Від невиліковної хвороби помер воїн із Чернігівщини| publisher = ЧЕline | author = | date = 5 березня 2024 | access-date = | language = }} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Учасники Російсько-української війни]] | ||
[[Категорія:Поховані в Носівці]] | [[Категорія:Поховані в Носівці]] | ||
[[Категорія:Люди Б]] | [[Категорія:Люди Б]] | ||
Поточна версія на 16:45, 24 жовтня 2024
Микола Вікторович Бутрімов (7 вересня 1984 – 4 березня 2024) — головний сержант, мешканець Носівки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Микола Бутрімов народився в місті Коростишів, що на Житомирщині. Там він навчався у початковій школі, а потім родина переїхала на постійне місце проживання в с. Семиполки Київської області. Тут Микола здобув загальну середню та спеціальну освіту, став студентом університету за спеціальністю «Економіка».
Професійне життя чоловік пов'язав з будівництвом. Довгий час працював у приватній будівельній бригаді. Останнім часом – у Броварах на металобазі.
Носівчанином він став півтора десятки років тому, коли одружився і молоде подружжя зажило в Носівці, в родині дружини. Згодом, сім'я поповнилася дітками.
Вже 17 березня 2022 року став до лав Національної Гвардії України, боронив та звільняв Чернігів, виконував бойові завдання на Сумщині, бувши головним сержантом стрілецької роти з охорони та оборони важливих державних об'єктів.
Неодноразово виконуючи важливі і небезпечні завдання, Миколу Бутрімова оминула ворожа куля чи міна, але підступна невиліковна хвороба все частіше давала про себе знати. Чоловік не хотів вірити висновкам лікарів, коли опинився в медзакладі з переломом передпліччя, але його стан погіршувався. Спочатку була одна операція, після якої він ще повернувся на службу, невдовзі – наступна, хіміотерапія і кількамісячне перебування на лікуванні в Чернігівському медичному центрі сучасної онкології.
Похований на кладовищі по вул. Центральна (біля колишньої меблевої фабрики).
Посилання[ред. | ред. код]
- Від невиліковної хвороби помер воїн із Чернігівщини, ЧЕline, 5 березня 2024
