Відмінності між версіями «Ткач Андрій Сергійович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Андрій Ткач.jpg|міні|Андрій Ткач]]
 
[[Файл:Андрій Ткач.jpg|міні|Андрій Ткач]]
  
'''Андрій Ткач''' (народився [[2 січня]] [[2001]] в с. Народичі, на Житомирщині — помер [[19 лютого]] [[2023]]) — військовик-доброволець, житель Володькової Дівиці, загинув на Російсько-українській війні.
+
'''Андрій Сергійович Ткач''' (народився [[2 січня]] [[2001]] в с. Народичі, на Житомирщині — помер [[19 лютого]] [[2023]]) — військовик-доброволець, житель Володькової Дівиці, загинув на Російсько-українській війні.
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==

Поточна версія на 13:56, 20 лютого 2024

Андрій Ткач

Андрій Сергійович Ткач (народився 2 січня 2001 в с. Народичі, на Житомирщині — помер 19 лютого 2023) — військовик-доброволець, житель Володькової Дівиці, загинув на Російсько-українській війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Роковини пам’яті Андрія Ткача (2.01.2001-19.02.2023)… Дякуємо… Пам’ятаємо…, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 19 лютого 2024

Закінчив школу, здобув спеціальність електрозварювальника в професійному ліцеї і пройшов строкову службу в Національній Гвардії України.

Юнак був надзвичайно добрим, людяним, відповідальним, мав серйозні плани, адже він став надійною підтримкою та опорою в родині для мами та меншого брата після смерті тата.

Їхнє село межує півтора десятками кілометрів з Білоруссю. З перших днів повномасштабного вторгнення рашисти сунулися ордою.

В березні 2022 року пішов добровольцем у Нацгвардію, ставши на захист рідної землі.

Спочатку ворожі снаряди летіли на околиці Народичів. А вже зовсім скоро були і в городах, і в хатах. Оселя родини Ткачів також серйозно постраждала. Жителів їхнього села та навколишніх почали евакуйовувати. Згодом за допомогою знайомих родина зупинилася в с. Володькова Дівиця. Тут Андрій придбав будинок для мами і брата, а сам продовжував службу. Був у військах оборони стрільцем-снайпером 2 штурмового відділення, штурмової роти, штурмового батальйону.

Ще на свій день народження він був у відпустці у Володьковій Дівиці. Тут йому дуже подобалось.

А вже 19 лютого він загинув. Загинув як герой, у бою за рідну Україну, внаслідок штурмових дій ворога.

Не встиг пожити у щойно придбаній оселі разом з мамою та братом..

Поховано загиблого Героя в с. Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти.