Відмінності між версіями «Ткач Андрій Сергійович»
| (Не показано 5 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | [[Файл:Андрій Ткач.jpg|міні|Андрій Ткач]] | |
| − | + | '''Андрій Сергійович Ткач''' (народився [[2 січня]] [[2001]] в с. Народичі, на Житомирщині — помер [[19 лютого]] [[2023]]) — військовик-доброволець, житель Володькової Дівиці, загинув на Російсько-українській війні. | |
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| − | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2448838101985628 | title = Роковини пам’яті Андрія Ткача (2.01.2001-19.02.2023)… Дякуємо… Пам’ятаємо… | Facebook| publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = }}'' | + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2448838101985628 | title = Роковини пам’яті Андрія Ткача (2.01.2001-19.02.2023)… Дякуємо… Пам’ятаємо… | Facebook| publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 19 лютого 2024 }}'' |
| − | Закінчив школу,здобув спеціальність електрозварювальника в професійному ліцеї і пройшов строкову службу в Національній Гвардії України. | + | Закінчив школу, здобув спеціальність електрозварювальника в професійному ліцеї і пройшов строкову службу в Національній Гвардії України. |
Юнак був надзвичайно добрим, людяним, відповідальним, мав серйозні плани, адже він став надійною підтримкою та опорою в родині для мами та меншого брата після смерті тата. | Юнак був надзвичайно добрим, людяним, відповідальним, мав серйозні плани, адже він став надійною підтримкою та опорою в родині для мами та меншого брата після смерті тата. | ||
| − | Їхнє село межує півтора десятками кілометрів з | + | Їхнє село межує півтора десятками кілометрів з Білоруссю. З перших днів повномасштабного вторгнення рашисти сунулися ордою. |
В березні 2022 року пішов добровольцем у Нацгвардію, ставши на захист рідної землі. | В березні 2022 року пішов добровольцем у Нацгвардію, ставши на захист рідної землі. | ||
| − | Спочатку ворожі снаряди летіли на околиці Народичів. А вже зовсім скоро були і в городах, і в хатах. Оселя родини Ткачів також серйозно постраждала. Жителів їхнього села та навколишніх почали евакуйовувати.Згодом за допомогою знайомих родина зупинилася в с. Володькова Дівиця. Тут Андрій придбав будинок для мами і брата, а сам продовжував службу. | + | Спочатку ворожі снаряди летіли на околиці Народичів. А вже зовсім скоро були і в городах, і в хатах. Оселя родини Ткачів також серйозно постраждала. Жителів їхнього села та навколишніх почали евакуйовувати. Згодом за допомогою знайомих родина зупинилася в с. Володькова Дівиця. Тут Андрій придбав будинок для мами і брата, а сам продовжував службу. Був у військах оборони стрільцем-снайпером 2 штурмового відділення, штурмової роти, штурмового батальйону. |
| − | + | Ще на свій день народження він був у відпустці у Володьковій Дівиці. Тут йому дуже подобалось. | |
| − | + | А вже 19 лютого він загинув. Загинув як герой, у бою за рідну Україну, внаслідок штурмових дій ворога. | |
| + | |||
| + | Не встиг пожити у щойно придбаній оселі разом з мамою та братом.. | ||
Поховано загиблого Героя в с. Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти. | Поховано загиблого Героя в с. Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти. | ||
Поточна версія на 13:56, 20 лютого 2024
Андрій Сергійович Ткач (народився 2 січня 2001 в с. Народичі, на Житомирщині — помер 19 лютого 2023) — військовик-доброволець, житель Володькової Дівиці, загинув на Російсько-українській війні.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: Роковини пам’яті Андрія Ткача (2.01.2001-19.02.2023)… Дякуємо… Пам’ятаємо…, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 19 лютого 2024
Закінчив школу, здобув спеціальність електрозварювальника в професійному ліцеї і пройшов строкову службу в Національній Гвардії України.
Юнак був надзвичайно добрим, людяним, відповідальним, мав серйозні плани, адже він став надійною підтримкою та опорою в родині для мами та меншого брата після смерті тата.
Їхнє село межує півтора десятками кілометрів з Білоруссю. З перших днів повномасштабного вторгнення рашисти сунулися ордою.
В березні 2022 року пішов добровольцем у Нацгвардію, ставши на захист рідної землі.
Спочатку ворожі снаряди летіли на околиці Народичів. А вже зовсім скоро були і в городах, і в хатах. Оселя родини Ткачів також серйозно постраждала. Жителів їхнього села та навколишніх почали евакуйовувати. Згодом за допомогою знайомих родина зупинилася в с. Володькова Дівиця. Тут Андрій придбав будинок для мами і брата, а сам продовжував службу. Був у військах оборони стрільцем-снайпером 2 штурмового відділення, штурмової роти, штурмового батальйону.
Ще на свій день народження він був у відпустці у Володьковій Дівиці. Тут йому дуже подобалось.
А вже 19 лютого він загинув. Загинув як герой, у бою за рідну Україну, внаслідок штурмових дій ворога.
Не встиг пожити у щойно придбаній оселі разом з мамою та братом..
Поховано загиблого Героя в с. Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти.
