Відмінності між версіями «Живкович Владислав Хайдарович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 13: Рядок 13:
  
 
Без Владислава лишились дружина Наталія Олексіївна, син Артур та донька Єлизавета.
 
Без Владислава лишились дружина Наталія Олексіївна, син Артур та донька Єлизавета.
 +
 +
<youtube>D5wCcEzs3s0</youtube>
 +
 +
:''Я Люблю Україну. Пам'яті героя Владислава Живковича присвячується''
  
 
== Відзнаки  ==
 
== Відзнаки  ==
Рядок 35: Рядок 39:
 
{{Примітки}}
 
{{Примітки}}
  
== Джерела ==
+
== Посилання ==
 +
 
 
* [http://memorybook.org.ua/8/zhivkovich.htm Живкович Владислав Хайдарович]
 
* [http://memorybook.org.ua/8/zhivkovich.htm Живкович Владислав Хайдарович]
 +
* [https://gromada.org.ua/gromada/mrynska/news/1707052678/ ЖИВКОВИЧ ВЛАДИСЛАВ ХАЙДАРОВИЧ] ''mrynska-gromada.gov.ua'' (UA). Процитовано 18 лютого 2024.
 +
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Живкович_Владислав_Хайдарович
  
 
[[Категорія:Люди:Мрин]]
 
[[Категорія:Люди:Мрин]]
Рядок 42: Рядок 49:
 
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Мринська громада)]]
 
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Мринська громада)]]
 
[[Категорія:Поховані у Мрині]]  
 
[[Категорія:Поховані у Мрині]]  
 +
[[Категорія:Нагороджені орденом Богдана Хмельницького]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Люди Ж]]
 
[[Категорія:Люди Ж]]

Поточна версія на 17:42, 15 вересня 2024

Владислав Живкович

Владислав Хайдарович Живкович (30 липня 197518 лютого 2015) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник Російсько-української війни 2014—2020. Загинув у Дебальцевому. Мешкав у Мрині.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині вчителів, котрі перебували на будівництві БАМу, згодом сім'я повернулася на батьківщину — в село Мрин. 1993 року пішов на строкову службу, залишився в армії — у навчальному центрі «Десна», згодом — 101-й бригаді охорони, 30-й автобазі, центрі забезпечення МО України.

Після довготривалих клопотань 2 грудня 2014-го перевівся у зону бойових дій; командир взводу 25-го окремого мотопіхотного батальйону.

18 лютого 2015-го загинув під час обстрілів російськими збройними формуваннями при відведенні підрозділів із Дебальцевого.

Похований в селі Мрин.

Без Владислава лишились дружина Наталія Олексіївна, син Артур та донька Єлизавета.

Я Люблю Україну. Пам'яті героя Владислава Живковича присвячується

Відзнаки[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).[1]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Вспановлено портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 3, місце 32. [2]

Меморіальна дошка Владиславу Живковичу на території Міністерства оборони України.jpg

28 серпня 2015-го на території МО України відкрито меморіальну дошку командиру автомобільного взводу автомобільної колони Центру забезпечення службової діяльності МО та ГШ ЗСУ Владиславу Живковичу.

Меморіальна дошка Владиславу Живковичу.jpg
  • 7 грудня 2015 року на будівлі Мринського ліцею Мринської сільської ради встановлено меморіальну дошку на честь Владислава Живковича.
Меморіальна дошка Владиславу Живковичу на стінах ПТУ №33 с.Мрин.png

18 лютого 2016 року на території Мринського ПТУ-33 відкрито меморіальну дошку на честь Владислава Живковича

У селі Мрин на честь Владислава Живковича продоводиться турнір із шахів, шашок та настільного тенісу.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. https://memorybook.org.ua/8/zhivkovich.htm
  3. Герої Сіверського краю. Книга пам'яті Чернігівської області.https://cg.gov.ua/web_docs/1/2016/12/docs/Heroi_Siverskoho_kraiu_T_1.pdf

Посилання[ред. | ред. код]