Відмінності між версіями «Пирогов Андрій Михайлович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 15: Рядок 15:
 
Під час виконання бойового завдання 23 листопада поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області отримав поранення, несумісне з життям.
 
Під час виконання бойового завдання 23 листопада поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області отримав поранення, несумісне з життям.
  
Буде похований в селі Володькова Дівиця на [[Кладовище по вулиці Освіти|кладовищі по вул. Освіти]].
+
Похований в селі Володькова Дівиця на [[Кладовище по вулиці Освіти|кладовищі по вул. Освіти]].
  
 
== Родина ==
 
== Родина ==
Рядок 23: Рядок 23:
 
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]]
 
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]]
 
[[Категорія:Залізничники]]
 
[[Категорія:Залізничники]]
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]]  
+
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]  
 
[[Категорія:Поховані на Миколаївському кладовищі]]
 
[[Категорія:Поховані на Миколаївському кладовищі]]
 
[[Категорія:Люди П]]
 
[[Категорія:Люди П]]

Поточна версія на 16:52, 27 листопада 2023

Андрій Пирогов

Андрій Михайлович Пирогов (народився 9 жовтня 1967 в Носівці — помер 23 листопада 2023) — солдат ЗСУ, мешканець Володькової Дівиці, загинув на Російсько-українській війні поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 24 листопада 2023

Загальну середню освіту здобував в Носівській першій школі. Далі навчався в технікумі залізничного транспорту. Все життя працював на залізниці, машиністом електропоїздів. Відпрацювавши багато років за фахом, Андрій Михайлович вийшов на пільговий заслужений відпочинок. Нарешті мав час, аби більше проводити часу з рідними, тішити єдину онучку Маргаритку, займатися господарськими справами, на які завжди бракувало часу раніше, бо ж робота була відповідальна, напружена, щільний графік.

А в нього було стільки планів, які б неодмінно реалізував, якби не війна. Андрій Михайлович був надзвичайно доброю, щирою людиною, безмежно залюблений у людей і життя.

З власною родиною проживав у Володьковій Дівиці.

У лави Збройних Сил України став на службу у червні 2023. Після проходження навчання перебував на посаді гранатометника 2 відділення механізованого взводу, 2 механізованого батальйону військової частини.

Під час виконання бойового завдання 23 листопада поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області отримав поранення, несумісне з життям.

Похований в селі Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Оксана Миколаївна, донька Вікторія.