Відмінності між версіями «Гулик Михайло Миколайович»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Перший приход — в селі Стольне Менського району. З 1990 по 2023 — настоятель Свято–Троїцького храму в Носівці.<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/nikola.gylik/posts/3086709794889772 | title = Шлях благословенний Богом! | publisher = | author = Микола Гулик| date = 7 лютого 2021 | accessdate = | language = }}</ref> | Перший приход — в селі Стольне Менського району. З 1990 по 2023 — настоятель Свято–Троїцького храму в Носівці.<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/nikola.gylik/posts/3086709794889772 | title = Шлях благословенний Богом! | publisher = | author = Микола Гулик| date = 7 лютого 2021 | accessdate = | language = }}</ref> | ||
| + | |||
| + | == Відзнаки == | ||
| + | * Орден рівноапостольного князя Володимира Першого ступеню (відзнака УПЦ МП, березень 2024, за вірність Православній Церкві та з нагоди 40-річчя служіння у священному сані). | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Поточна версія на 13:46, 13 березня 2024
Михаїл Гулик (народився 7 лютого 1955 року в селі Хрещатик Заставнівського району Чернівецької області) — священник УПЦ МП, благочинний Носівського округу, колишній настоятель Свято-Троїцького храму в Носівці, митрофорний протоієрей[1].
Був уповноваженою особою Релігійної організації Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці.
До життєпису[ред. | ред. код]
Закінчив Хрещатинську школу, технікум, Загорську (Московську) духовну семінарію, Київську духовну академію. Має науковий ступінь доктора богослов'я.
Перший приход — в селі Стольне Менського району. З 1990 по 2023 — настоятель Свято–Троїцького храму в Носівці.[2]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден рівноапостольного князя Володимира Першого ступеню (відзнака УПЦ МП, березень 2024, за вірність Православній Церкві та з нагоди 40-річчя служіння у священному сані).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 250-років Свято-Троїцькому храму м. Носівка, жовтень 2015,
- ↑ Микола Гулик: Шлях благословенний Богом!, 7 лютого 2021
