Відмінності між версіями «Двокрилля»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| (Не показано 5 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''«Двокрилля»''' — книга [[Власенко Григорій Зіновійович|Г. З. Власенка]] і [[Адаменко Микола Олексійович|М. О. Адаменка]]. | + | [[Файл:Двокрилля.jpg|міні|Обкладинка книжки]] |
| + | |||
| + | '''«Двокрилля»''' — книга віршів і прози, літературно-художнє видання [[Власенко Григорій Зіновійович|Г. З. Власенка]] і [[Адаменко Микола Олексійович|М. О. Адаменка]], що вийшла друком 2000 року. | ||
| + | |||
| + | == Анотація == | ||
| + | |||
| + | … Обличчя її було, наче місяць, біле і благородне. Очі-зорі сяяли чорними дугами брів. А слово лилося, як мед — солодке, як роса — чисте. Здавалося дівчина вийшла з народної пісні, така вона була прекрасна! Але життя виявилося немилосердним до неї: [[Мотя Балажа]] захворіла... Про долю сільської красуні та ще багато про що ви дізнаєтеся з творів Григорія Власенка. | ||
| + | |||
| + | … Йшли солдати на захід. Визволяли рідну землю. В українському селі молодший лейтенант Коля Дятлов, хлопець, у якого, як кажуть, молоко на губах не обсохло, знайомиться з дівчиною Зоєю. В юних серцях спалахує перше кохання. Але ж солдат мусить іти далі... Як склалася доля Колі і Зої, вам буде відомо з новели М. Адаменка “Солдати, сонце і любов“. | ||
| + | |||
| + | Григорій Власенко і Микола Адаменко друзі-односельці. На жаль. Микола Олексійович уже пішов із життя. Григорій Зіновійович, як справжній друг і глибоко порядна людина, вирішив разом зі своїми творами видати і твори побратима... | ||
| + | |||
| + | Власенко — одне, Адаменко — друге крило книги. Гадаємо, на цих крилах | ||
| + | вона й долетить до читача. Двокрилля символ дружби і вірності. | ||
== Вихідні дані == | == Вихідні дані == | ||
| − | + | Двокрилля : вірші, проза / Г. З. Власенко, М. О. Адаменко ; ред., упоряд. і переднє слово [[Реп'ях Станіслав Панасович|С. Реп'ях]]. — Чернігів : РВК "Деснянська правда", 2000. — 416 с. — ISBN 966-502-103-6 | |
| + | |||
| + | Художник Д.М. Койдан | ||
| + | Технічний редактор О.М. Баклан | ||
| + | Комп'ютерний набір та верстка І.П. Коваля | ||
| + | Коректори М.М. Згурська, Л.П.Євченко | ||
| + | |||
| + | Тираж 500 примірників. | ||
[[Категорія:Книги]] | [[Категорія:Книги]] | ||
Поточна версія на 20:55, 3 квітня 2025
«Двокрилля» — книга віршів і прози, літературно-художнє видання Г. З. Власенка і М. О. Адаменка, що вийшла друком 2000 року.
Анотація[ред. | ред. код]
… Обличчя її було, наче місяць, біле і благородне. Очі-зорі сяяли чорними дугами брів. А слово лилося, як мед — солодке, як роса — чисте. Здавалося дівчина вийшла з народної пісні, така вона була прекрасна! Але життя виявилося немилосердним до неї: Мотя Балажа захворіла... Про долю сільської красуні та ще багато про що ви дізнаєтеся з творів Григорія Власенка.
… Йшли солдати на захід. Визволяли рідну землю. В українському селі молодший лейтенант Коля Дятлов, хлопець, у якого, як кажуть, молоко на губах не обсохло, знайомиться з дівчиною Зоєю. В юних серцях спалахує перше кохання. Але ж солдат мусить іти далі... Як склалася доля Колі і Зої, вам буде відомо з новели М. Адаменка “Солдати, сонце і любов“.
Григорій Власенко і Микола Адаменко друзі-односельці. На жаль. Микола Олексійович уже пішов із життя. Григорій Зіновійович, як справжній друг і глибоко порядна людина, вирішив разом зі своїми творами видати і твори побратима...
Власенко — одне, Адаменко — друге крило книги. Гадаємо, на цих крилах вона й долетить до читача. Двокрилля символ дружби і вірності.
Вихідні дані[ред. | ред. код]
Двокрилля : вірші, проза / Г. З. Власенко, М. О. Адаменко ; ред., упоряд. і переднє слово С. Реп'ях. — Чернігів : РВК "Деснянська правда", 2000. — 416 с. — ISBN 966-502-103-6
Художник Д.М. Койдан Технічний редактор О.М. Баклан Комп'ютерний набір та верстка І.П. Коваля Коректори М.М. Згурська, Л.П.Євченко
Тираж 500 примірників.
