Відмінності між версіями «Закалюжний Євгеній Григорович»
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
== Посилання == | == Посилання == | ||
* https://www.facebook.com/profile.php?id=100035693349863 Євгеній Закалюжний, Facebook | * https://www.facebook.com/profile.php?id=100035693349863 Євгеній Закалюжний, Facebook | ||
− | * https://uk.wikipedia.org/wiki/ | + | * https://uk.wikipedia.org/wiki/Закалюжний_Євгеній_Григорович |
[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | [[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | ||
[[Категорія:Сержанти]] | [[Категорія:Сержанти]] | ||
− | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]] | + | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] |
[[Категорія:Поховані у Володьковій Дівиці]] | [[Категорія:Поховані у Володьковій Дівиці]] | ||
[[Категорія:Люди З]] | [[Категорія:Люди З]] |
Поточна версія на 15:44, 24 березня 2024
Євгеній Григорович Закалюжний (народився 8 квітня 1979 у Володьковій Дівиці — помер 14 травня 2022) — військовик, сержант. Обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність», загинув у бою біля міста Попасна.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1996 році він закінчив Червонопартизанську загальноосвітню школу, вступивши до Ніжинського педагогічного університету імені М. Гоголя.
Після року навчання вирішив пов'язати своє життя з армією та долучитися до десантних військ, тож потрапив на строкову службу у місто Болград Одеської області.
У 1999 році Євгеній брав участь у миротворчій місії в Югославії, а у період з 2000—2002 років проходив військову службу за контрактом у Житомирі. З початком Революції Гідності та бойових дій на Сході України Євгеній знов повернувся до лав Збройних Сил України, аби зі зброєю в руках давати відсіч загарбнику. Обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність».
Після лікування та реабілітації, у 2015 році — демобілізований.
У 2018-му році він знову підписав контракт зі Збройними Силами України.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, Євгеній — знову добровольцем пішов боронити рідну землю навідником до 15-го окремого мотопіхотного батальйону. 14 травня 2022 року у важких боях на Луганщині біля міста Попасна сержант Закалюжний отримав осколкові поранення, несумісні з життям.[1]
Вдома на нього чекали батьки та брат.
28 травня 2022 похований кладовищі (Миколаївське) по вулиці Освіти в с. Володькова Дівиця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Сході загинули троє бійців із Носівської громади, Час Чернігівський, 2022-05-27
Посилання[ред. | ред. код]
- https://www.facebook.com/profile.php?id=100035693349863 Євгеній Закалюжний, Facebook
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Закалюжний_Євгеній_Григорович