Відмінності між версіями «Піший майдан»
| (Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
:''Джерело: Коментарі Ольги Духно, Валентини Веремійко, Тані Мельник і Віри Чередніченко до публікації Юлії Філь {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/4899947336799380/ | title = Подорожуючи Носівкою | publisher = | author = | date = 6 лютого 2022}}, які узагальнив [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]]'' | :''Джерело: Коментарі Ольги Духно, Валентини Веремійко, Тані Мельник і Віри Чередніченко до публікації Юлії Філь {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/4899947336799380/ | title = Подорожуючи Носівкою | publisher = | author = | date = 6 лютого 2022}}, які узагальнив [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]]'' | ||
| − | Піший майдан — невеличке поселення на північно-східному краю Носівки, неподалік так званого Кіровського | + | Піший майдан — невеличке поселення на північно-східному краю Носівки, неподалік так званого [[Кіровський ставок|Кіровського ставка]]. |
За місцевими переказами, у цьому мальовничому місці колись поселився і збудувався пан, на прізвище Піший. Згодом він розійшовся із дружиною і «подався на степи». Назва ж місцевості Піший Майдан залишилася. | За місцевими переказами, у цьому мальовничому місці колись поселився і збудувався пан, на прізвище Піший. Згодом він розійшовся із дружиною і «подався на степи». Назва ж місцевості Піший Майдан залишилася. | ||
| − | Піший проживав на підвищенні («горі»). Після на цьому місці були дворища Дрекотів та Телюків. Ще на Пішому Майдані були прізвища | + | Піший проживав на підвищенні («горі»). Після на цьому місці були дворища Дрекотів та Телюків. Ще на Пішому Майдані були прізвища Сябер, Бровко, Кириленко, Шелестюк, Рог, Коняченко, Скрипка… |
| − | Піший Майдан був квітучим куточком Носівки. Річка, буйні | + | Піший Майдан був квітучим куточком Носівки. Річка, буйні пахучі трави, чисте повітря, ліс і доглянуті поля… Волошки в житі, на лугу величезні ромашки, дзвіночки, сокирки. А взимку снігу намітало багато, ходили поверх воріт – було весело. Весною ж і восени відбувалося непролазне бездоріжжя... Так згадують свої дитячі і молоді роки колишні жителі майдану. |
| − | Станом на 2022 рік Піший Майдан вже не має постійних жителів. Будинки руйнуються, заростають бур'янами. Певне вже поглядають на нього як на ласий шмат землі ті, що й болота розорюють, щоб сіяти кукурудзу | + | Станом на 2022 рік Піший Майдан вже не має постійних жителів. Будинки руйнуються, заростають бур'янами. Певне вже поглядають на нього як на ласий шмат землі ті, що й болота осушують і розорюють, щоб сіяти кукурудзу чи ріпак… |
== Примітки == | == Примітки == | ||
Поточна версія на 09:11, 10 лютого 2022
Піший майдан — куток (історична назва району) в місті Носівка.[1]
Подорожуючи Носівкою[ред. | ред. код]
- Джерело: Коментарі Ольги Духно, Валентини Веремійко, Тані Мельник і Віри Чередніченко до публікації Юлії Філь Подорожуючи Носівкою, 6 лютого 2022, які узагальнив Василь Кияниця
Піший майдан — невеличке поселення на північно-східному краю Носівки, неподалік так званого Кіровського ставка.
За місцевими переказами, у цьому мальовничому місці колись поселився і збудувався пан, на прізвище Піший. Згодом він розійшовся із дружиною і «подався на степи». Назва ж місцевості Піший Майдан залишилася.
Піший проживав на підвищенні («горі»). Після на цьому місці були дворища Дрекотів та Телюків. Ще на Пішому Майдані були прізвища Сябер, Бровко, Кириленко, Шелестюк, Рог, Коняченко, Скрипка…
Піший Майдан був квітучим куточком Носівки. Річка, буйні пахучі трави, чисте повітря, ліс і доглянуті поля… Волошки в житі, на лугу величезні ромашки, дзвіночки, сокирки. А взимку снігу намітало багато, ходили поверх воріт – було весело. Весною ж і восени відбувалося непролазне бездоріжжя... Так згадують свої дитячі і молоді роки колишні жителі майдану.
Станом на 2022 рік Піший Майдан вже не має постійних жителів. Будинки руйнуються, заростають бур'янами. Певне вже поглядають на нього як на ласий шмат землі ті, що й болота осушують і розорюють, щоб сіяти кукурудзу чи ріпак…
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Павленко С.О. Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2013 р. – 600 с. ISBN 978-966-502-543-6.
