Відмінності між версіями «Красницький Петро Лукич»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(→Родина) |
|||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
[[Категорія:Працівники Носівського цукрового заводу]] | [[Категорія:Працівники Носівського цукрового заводу]] | ||
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]] | [[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]] | ||
| − | [[Категорія:Загиблі | + | [[Категорія:Загиблі на Німецько-радянській війні]] |
[[Категорія:Люди К]] | [[Категорія:Люди К]] | ||
Поточна версія на 09:54, 7 січня 2023
Петро Лукич Красницький (1907-1945) працював бухгалтером в носівському цукрозаводі. У вільний від роботи час грав на баяні. Коли прийшла війна, Петро був учасником партизанського загону, а у 1943 пішов на фронт. Загинув від вибуху снаряда у Німеччині 16 квітня 1945, неподалік від містечка Лєнгенау Олджихов. Там він і похований.
До життєпису[ред. | ред. код]
Грав на баяні.
Родина[ред. | ред. код]
- Джерело: Спогади правнука, Євгенія Бережняка, 29 вересня 2021.
Батьки: Красницький Лука Матвійович (?-1922), Красницька Харитина Іванівна (?-1922). Поховані на носівському кладовищі, що знаходиться на вулиці Пилипа Орлика.
Дружина — Красницька Марина Данилівна (до заміжжя Кривенко, 1902-1998), працювала в носівському колгоспі та займалася домашнім господарством.
Сини:
- Красницький Леонід Петрович (1937—2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні
- Красницький Віталій Петрович (1928-2008) - виконроб, бригадир на будівництві, шофер, чудово грав на баяні
