Відмінності між версіями «Безносюк Федосій Михайлович»
(→Родина) |
|||
| (Не показано 5 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Феодосій Безносюк.jpg|міні|Феодосій Безносюк]] | [[Файл:Феодосій Безносюк.jpg|міні|Феодосій Безносюк]] | ||
| − | '''Федосій Михайлович Безносюк''' (народився 18 вересня 1912 в Козарах — помер 16 березня 2001) — учасник Німецько-радянської війни, перший голова колгоспу в | + | '''Федосій Михайлович Безносюк''' (народився [[18 вересня]] [[1912]] в [[Козари|Козарах]] — помер [[16 березня]] 2001) — учасник Німецько-радянської війни, перший голова колгоспу в Козарах після Німецько-радянської війни. |
== До життєпису == | == До життєпису == | ||
| − | + | 28 червня 1941 роки вже воював у Севастополі в складі 68 командного полку ППО. Останнім крейсером "Ташкент", який ішов з Севастополя, був перекинутий в Новоросійськ. Воював до звільнення міста, потім переганяв з Ірану "Студебекери" з американською допомогою для фронту. Демобілізований 9 грудня 1945 року. | |
Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/380682179666228/ | title = Безносюк Федосій Михайлович | publisher = Козари | author = Олена Лютько | date = 7 березня 2021}}</ref> | Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/380682179666228/ | title = Безносюк Федосій Михайлович | publisher = Козари | author = Олена Лютько | date = 7 березня 2021}}</ref> | ||
Похований у Козарах. | Похований у Козарах. | ||
| + | |||
| + | == Родина == | ||
| + | Дід Федосия Михайловича Борздий Гнат (родом з Козар) в турецько-російську війну воював з турками в Болгарії на Шипці. | ||
| + | |||
| + | Батько, Безносюк Михайло воював в Порт-Артурі в 1905 році, поранений потрапив в полон до японців, лікували в госпіталі в Нагасакі, після закінчення війни полонених японці повернули в Росію. [[Козарська трагедія 1943 року|Убитий фашистами в Козарах 11 березня 1943 року]]. | ||
| + | |||
| + | Перша його сім'я — жінка та тройко маленьких діток також [[Козарська трагедія 1943 року|загинули в Козарах 11 березня 1943 року]]. | ||
| + | |||
| + | Донька — [[Безносюк Лідія Федосіївна]], онука Лютько Олена.<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/3838375872956537?comment_id=3838391296288328&reply_comment_id=3838727809588010 | title = Привіт від моєї мами… | publisher = Козари | author = Олена Лютько | date = 7 березня 2021}}</ref> | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Поточна версія на 15:34, 18 вересня 2022
Федосій Михайлович Безносюк (народився 18 вересня 1912 в Козарах — помер 16 березня 2001) — учасник Німецько-радянської війни, перший голова колгоспу в Козарах після Німецько-радянської війни.
До життєпису[ред. | ред. код]
28 червня 1941 роки вже воював у Севастополі в складі 68 командного полку ППО. Останнім крейсером "Ташкент", який ішов з Севастополя, був перекинутий в Новоросійськ. Воював до звільнення міста, потім переганяв з Ірану "Студебекери" з американською допомогою для фронту. Демобілізований 9 грудня 1945 року.
Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).[1]
Похований у Козарах.
Родина[ред. | ред. код]
Дід Федосия Михайловича Борздий Гнат (родом з Козар) в турецько-російську війну воював з турками в Болгарії на Шипці.
Батько, Безносюк Михайло воював в Порт-Артурі в 1905 році, поранений потрапив в полон до японців, лікували в госпіталі в Нагасакі, після закінчення війни полонених японці повернули в Росію. Убитий фашистами в Козарах 11 березня 1943 року.
Перша його сім'я — жінка та тройко маленьких діток також загинули в Козарах 11 березня 1943 року.
Донька — Безносюк Лідія Федосіївна, онука Лютько Олена.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олена Лютько: Безносюк Федосій Михайлович, Козари, 7 березня 2021
- ↑ Олена Лютько: Привіт від моєї мами…, Козари, 7 березня 2021
