Відмінності між версіями «Харченко Лідія Федорівна»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
'''Лідія Федорівна Харченко''' (до заміжжя [[Яговенко]], народилася [[24 лютого]] [[1937]] в селі [[Мрин]], померла [[25 березня]] [[2020]] в селі [[Козари]]) — завідувач Козарської сільської бібліотеки, засновник та завідувач [[Козарський народний історико-краєзнавчий музей|народного історико-краєзнавчого музею села Козари]]. | '''Лідія Федорівна Харченко''' (до заміжжя [[Яговенко]], народилася [[24 лютого]] [[1937]] в селі [[Мрин]], померла [[25 березня]] [[2020]] в селі [[Козари]]) — завідувач Козарської сільської бібліотеки, засновник та завідувач [[Козарський народний історико-краєзнавчий музей|народного історико-краєзнавчого музею села Козари]]. | ||
| − | [[Файл:Харченко.jpg|міні|Лідія Харченко приймає від Заслуженого художника України [[Лопата Василь Іванович|Василя Лопати]] дарунок [[Козарський народний історико-краєзнавчий музей|народному історико-краєзнавчому музею | + | [[Файл:Харченко.jpg|міні|Лідія Харченко приймає від Заслуженого художника України [[Лопата Василь Іванович|Василя Лопати]] дарунок [[Козарський народний історико-краєзнавчий музей|народному історико-краєзнавчому музею села Козари]]]] |
== Родина == | == Родина == | ||
Поточна версія на 19:43, 22 лютого 2021
Лідія Федорівна Харченко (до заміжжя Яговенко, народилася 24 лютого 1937 в селі Мрин, померла 25 березня 2020 в селі Козари) — завідувач Козарської сільської бібліотеки, засновник та завідувач народного історико-краєзнавчого музею села Козари.
Лідія Харченко приймає від Заслуженого художника України Василя Лопати дарунок народному історико-краєзнавчому музею села Козари
Родина[ред. | ред. код]
Батько: Яговенко Федір Мусійович (1900—1984), учасник Громадянської та Другої світової воєн, діяч колективізації, партійний та радянський діяч.
Мати: Яговенко Ганна Антонівна (до заміжжя Трухан), з села Держанівки.
Сестри:
- Огієнко Ольга Федорівна (08.10.1947, с. Іржавець, 21.09.2017, м. Ніжин),
- Бондарчук Валентина Федорівна (14.11.1950, с. Іржавець).
Чоловік: Харченко Борис Іванович (1935—2014 року), голова колгоспу «Червоний партизан» в селі Козари (1965–1998),
Діти: Кайнаренко Наталія Борисівна (1959), Харченко Анатолій Борисович (1962)
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України — за багаторічну і сумлінну працю, високий професіоналізм, значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури, розвиток музейної справи (2009).[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Губернатор повернувся з села, SVOBODA.FM, 19 серпня 2009, переглянуто 12 травня 2020
