Відмінності між версіями «Харченко Лідія Федорівна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
 
[[Файл:Лідія Харченко.jpg|міні|Лідія Харченко]]
 
[[Файл:Лідія Харченко.jpg|міні|Лідія Харченко]]
  
'''Лідія Федорівна Харченко''' (до заміжжя [[Яговенко]], народилася [[24 лютого]] [[1937]] в селі [[Мрин]], померла [[25 березня]] [[2020]] в селі [[Козари]]) — завідувач Козарівської сільської бібліотеки, засновник та завідувач народного історико-краєзнавчого музею села Козари.
+
'''Лідія Федорівна Харченко''' (до заміжжя [[Яговенко]], народилася [[24 лютого]] [[1937]] в селі [[Мрин]], померла [[25 березня]] [[2020]] в селі [[Козари]]) — завідувач Козарської сільської бібліотеки, засновник та завідувач [[Козарський народний історико-краєзнавчий музей|народного історико-краєзнавчого музею села Козари]].
 +
 
 +
[[Файл:Харченко.jpg|міні|Лідія Харченко приймає від Заслуженого художника України [[Лопата Василь Іванович|Василя Лопати]] дарунок [[Козарський народний історико-краєзнавчий музей|народному історико-краєзнавчому музею села Козари]]]]
  
 
== Родина ==
 
== Родина ==

Поточна версія на 19:43, 22 лютого 2021

Лідія Харченко

Лідія Федорівна Харченко (до заміжжя Яговенко, народилася 24 лютого 1937 в селі Мрин, померла 25 березня 2020 в селі Козари) — завідувач Козарської сільської бібліотеки, засновник та завідувач народного історико-краєзнавчого музею села Козари.

Лідія Харченко приймає від Заслуженого художника України Василя Лопати дарунок народному історико-краєзнавчому музею села Козари

Родина[ред. | ред. код]

Батько: Яговенко Федір Мусійович (1900—1984), учасник Громадянської та Другої світової воєн, діяч колективізації, партійний та радянський діяч.

Мати: Яговенко Ганна Антонівна (до заміжжя Трухан), з села Держанівки.

Сестри:

Чоловік: Харченко Борис Іванович (1935—2014 року), голова колгоспу «Червоний партизан» в селі Козари (1965–1998),

Діти: Кайнаренко Наталія Борисівна (1959), Харченко Анатолій Борисович (1962)

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України — за багаторічну і сумлінну працю, високий професіоналізм, значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури, розвиток музейної справи (2009).[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Губернатор повернувся з села, SVOBODA.FM, 19 серпня 2009, переглянуто 12 травня 2020