Відмінності між версіями «Лихачов Володимир Михайлович»
(Створена сторінка: Лихачов Володимир Михайлович) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Лихачов Володимир Михайлович | + | '''Лихачов Володимир Михайлович''' (народився [[24 квітня]] [[1990]] — помер [[26 жовтня]] [[2026]]) — старший сержант, доброволець, загинув на російсько-українській війні внаслідок удару ворожого КАБу поблизу населеного пункту Ясногірка Краматорського району Донецької області, |
| + | |||
| + | == Життєпис == | ||
| + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/3380820392120723/ | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 29 жовтня 2026 }}'' | ||
| + | |||
| + | Народився в Носівці, дитинство минуло у Ніжині, куди свого часу переїхала родина. Там хлопець навчався до сьомого класу, а згодом сім’я повернулася на малу батьківщину - до Носівки. Тут він продовжив навчання у школі №1. | ||
| + | |||
| + | Був старанним і здібним учнем, добре навчався, закінчив школу з відзнакою. Мав багато планів і мрій, прагнув здобути хорошу освіту та реалізувати себе в житті. Свою подальшу долю пов'язав із омріяним вишем — Національним транспортним університетом, де здобув кваліфікацію інженера-технолога. За високі досягнення в навчанні отримав диплом із відзнакою. | ||
| + | |||
| + | Володимир був гордістю та опорою для своїх рідних. Після навчання працював у Носівці в «Укртелекомі», згодом - на «Укрзалізниці», а потім в компанії «ІМК». | ||
| + | |||
| + | Його знали як щиру, доброзичливу та компанійську людину. Він легко знаходив спільну мову з людьми, мав багато друзів і знайомих. Володимир був із тих, хто не залишався осторонь чужої біди, завжди був готовий прийти на допомогу й підтримати. | ||
| + | |||
| + | Саме таким він був і у своєму життєвому виборі. Коли у 2022 році росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Володимир не зміг залишатися осторонь. Уже з перших днів війни він добровольцем став на захист рідної землі. | ||
| + | |||
| + | На той час створив родину, одружившись із Анною. У Носівці, у власному будинку, молоде подружжя облаштовувало свій затишок. | ||
| + | |||
| + | Володимир служив на Харківщині, а останнім місцем дислокації його військової частини був Краматорський напрямок на Донеччині. Він мав статус учасника бойових дій, багато військових нагород, обіймав посади гранатометника, оператора, командира відділення, інструктора штабу, а останньою була посада старшого сержанта-менеджера в другому механізованому батальйоні. | ||
Версія за 09:24, 31 жовтня 2026
Лихачов Володимир Михайлович (народився 24 квітня 1990 — помер 26 жовтня 2026) — старший сержант, доброволець, загинув на російсько-українській війні внаслідок удару ворожого КАБу поблизу населеного пункту Ясногірка Краматорського району Донецької області,
Життєпис
- Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 29 жовтня 2026
Народився в Носівці, дитинство минуло у Ніжині, куди свого часу переїхала родина. Там хлопець навчався до сьомого класу, а згодом сім’я повернулася на малу батьківщину - до Носівки. Тут він продовжив навчання у школі №1.
Був старанним і здібним учнем, добре навчався, закінчив школу з відзнакою. Мав багато планів і мрій, прагнув здобути хорошу освіту та реалізувати себе в житті. Свою подальшу долю пов'язав із омріяним вишем — Національним транспортним університетом, де здобув кваліфікацію інженера-технолога. За високі досягнення в навчанні отримав диплом із відзнакою.
Володимир був гордістю та опорою для своїх рідних. Після навчання працював у Носівці в «Укртелекомі», згодом - на «Укрзалізниці», а потім в компанії «ІМК».
Його знали як щиру, доброзичливу та компанійську людину. Він легко знаходив спільну мову з людьми, мав багато друзів і знайомих. Володимир був із тих, хто не залишався осторонь чужої біди, завжди був готовий прийти на допомогу й підтримати.
Саме таким він був і у своєму життєвому виборі. Коли у 2022 році росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Володимир не зміг залишатися осторонь. Уже з перших днів війни він добровольцем став на захист рідної землі.
На той час створив родину, одружившись із Анною. У Носівці, у власному будинку, молоде подружжя облаштовувало свій затишок.
Володимир служив на Харківщині, а останнім місцем дислокації його військової частини був Краматорський напрямок на Донеччині. Він мав статус учасника бойових дій, багато військових нагород, обіймав посади гранатометника, оператора, командира відділення, інструктора штабу, а останньою була посада старшого сержанта-менеджера в другому механізованому батальйоні.