Відмінності між версіями «Церква Казанської ікони Божої Матері в Коломійцівці»
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
== Історія == | == Історія == | ||
| − | :''Джерело: Фрагмент книги [[Тут коріння мого роду]]'' | + | :''Джерело: Фрагмент книги: [[Тут коріння мого роду]]: нариси історії рідного краю / [[Куровська Ольга Яківна|О. Я. Куровська]]. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005. – 242 с.'' |
… У 1927 році взялися за облаштування і відкриття святого храму. До цього ходили молитися в сусіднє село [[Рівчак]], але там громада не в силах була утримувати надалі святий храм. Церква в Рівчаку закрилася, а в Коломійцівці відкрилася. Створили Слов'янську релігійну громаду церковного приходу Казанської Божої Матері Носівського району. Подали заяву до окружної міжвідомчої комісії у справах громадськості і спілок. Її підписали голова ради Коломійцівської релігійної общини [[Коломієць Корній Федорович|Корній Федорович Коломієць]], секретар [[Коломієць Іван Микитович|Іван Микитович Коломієць]], члени ради [[Коломієць Пилип Григорович|Пилип Григорович Коломієць]], [[Коломієць Іван Никифорович|Іван Никифорович Коломієць]], [[Коломієць Григорій Андрійович|Григорій Андрійович Коломієць]], [[Коломієць Єфросинія Архипівна|Єфросинія Архипівна Коломієць]] та інші. Всього було обрано 15 членів ради релігійної громади. | … У 1927 році взялися за облаштування і відкриття святого храму. До цього ходили молитися в сусіднє село [[Рівчак]], але там громада не в силах була утримувати надалі святий храм. Церква в Рівчаку закрилася, а в Коломійцівці відкрилася. Створили Слов'янську релігійну громаду церковного приходу Казанської Божої Матері Носівського району. Подали заяву до окружної міжвідомчої комісії у справах громадськості і спілок. Її підписали голова ради Коломійцівської релігійної общини [[Коломієць Корній Федорович|Корній Федорович Коломієць]], секретар [[Коломієць Іван Микитович|Іван Микитович Коломієць]], члени ради [[Коломієць Пилип Григорович|Пилип Григорович Коломієць]], [[Коломієць Іван Никифорович|Іван Никифорович Коломієць]], [[Коломієць Григорій Андрійович|Григорій Андрійович Коломієць]], [[Коломієць Єфросинія Архипівна|Єфросинія Архипівна Коломієць]] та інші. Всього було обрано 15 членів ради релігійної громади. | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
Настоятелем храму Казанської Божої Матері в хуторі Коломійцівка став священик [[Калашников Олексій|Олексій Калашников]], випускник Чернігівської духовної семінарії. Родом він з Конотопського повіту. Розпочинав свою службу в Остерському повіті. Перед приходом у Коломійцівку протягом 40 років був настоятелем храму в сусідньому селі Рівчаку. Одночасно навчав там дітей в організованій ним церковній школі. Навіть вороже настроєні до релігії більшовики з повагою ставилися до нього. Олексію Калашникову йшов сімдесятий рік від роду, коли він прийшов служити в наше село. Його дружина, [[Калашникова Олександра Іванівна|Олександра Іванівна]], родом із села Свидовець нині Бобровицького району, останні роки проживала в рідному селі в сім'ї своєї дочки, оскільки чоловіку не виділили в Коломійцівці постійного житла. Про придбання для настоятеля храму якоїсь хати чи її будівництва і мови не було. З архівних матеріалів дізнаємося, що кожна копійка, яка надходила до церковної каси, використовувалась на потреби храму, на його обладнання. | Настоятелем храму Казанської Божої Матері в хуторі Коломійцівка став священик [[Калашников Олексій|Олексій Калашников]], випускник Чернігівської духовної семінарії. Родом він з Конотопського повіту. Розпочинав свою службу в Остерському повіті. Перед приходом у Коломійцівку протягом 40 років був настоятелем храму в сусідньому селі Рівчаку. Одночасно навчав там дітей в організованій ним церковній школі. Навіть вороже настроєні до релігії більшовики з повагою ставилися до нього. Олексію Калашникову йшов сімдесятий рік від роду, коли він прийшов служити в наше село. Його дружина, [[Калашникова Олександра Іванівна|Олександра Іванівна]], родом із села Свидовець нині Бобровицького району, останні роки проживала в рідному селі в сім'ї своєї дочки, оскільки чоловіку не виділили в Коломійцівці постійного житла. Про придбання для настоятеля храму якоїсь хати чи її будівництва і мови не було. З архівних матеріалів дізнаємося, що кожна копійка, яка надходила до церковної каси, використовувалась на потреби храму, на його обладнання. | ||
| − | З метою реєстрації релігійної громади складалися списки прихожан, за якими нині можна довідатися про структуру населення Коломійцівки в 1927 році. Жіноче населення переважало над чоловічим у віці від 18 до 20 років, а також від 31 до 50 років, а з 21 до 30 років чоловіків було на 33 більше, ніж жінок. Усього дорослих прихожан Слов'янської релігійної громади в нашому селі проживало 594 особи. | + | З метою реєстрації релігійної громади складалися списки прихожан, за якими нині можна довідатися про структуру населення Коломійцівки в 1927 році. Жіноче населення переважало над чоловічим у віці від 18 до 20 років, а також від 31 до 50 років, а з 21 до 30 років чоловіків було на 33 більше, ніж жінок. Усього дорослих прихожан Слов'янської релігійної громади в нашому селі проживало 594 особи. |
== Посилання == | == Посилання == | ||
Версія за 14:05, 14 вересня 2026
.jpg)
Релігійна громада
Релігійна громада Української православної церкви Ніжинської єпархії парафії на честь Казанської ікони Божої Матері с. Коломійцівка Носівського району Чернігівської області — зареєстрована 26 серпня 2015.
Адреса: 17145, Україна, Чернігівська обл., Ніжинський район, село Коломійцівка, вулиця Шевченка, будинок 14.
Настоятелі
- Муха Сергій Вікторович (1985), ієрей, закінчив середню школу, Київську духовну академію, Київську духовну семінарію
Історія
- Джерело: Фрагмент книги: Тут коріння мого роду: нариси історії рідного краю / О. Я. Куровська. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005. – 242 с.
… У 1927 році взялися за облаштування і відкриття святого храму. До цього ходили молитися в сусіднє село Рівчак, але там громада не в силах була утримувати надалі святий храм. Церква в Рівчаку закрилася, а в Коломійцівці відкрилася. Створили Слов'янську релігійну громаду церковного приходу Казанської Божої Матері Носівського району. Подали заяву до окружної міжвідомчої комісії у справах громадськості і спілок. Її підписали голова ради Коломійцівської релігійної общини Корній Федорович Коломієць, секретар Іван Микитович Коломієць, члени ради Пилип Григорович Коломієць, Іван Никифорович Коломієць, Григорій Андрійович Коломієць, Єфросинія Архипівна Коломієць та інші. Всього було обрано 15 членів ради релігійної громади.
Окружна комісія 18 квітня 1927 року задовольнила прохання моїх земляків про реєстрацію релігійної общини і її статуту. До Коломійцівського церковного приходу увійшли також жителі великого села Рівчак і окремих Степових Хуторів. Від імені всього приходу члени ради уклали договір з Ніжинським окружним виконкомом ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів про передачу релігійній громаді у безоплатне, безстрокове користування приміщення храму і предметів культу.
Настоятелем храму Казанської Божої Матері в хуторі Коломійцівка став священик Олексій Калашников, випускник Чернігівської духовної семінарії. Родом він з Конотопського повіту. Розпочинав свою службу в Остерському повіті. Перед приходом у Коломійцівку протягом 40 років був настоятелем храму в сусідньому селі Рівчаку. Одночасно навчав там дітей в організованій ним церковній школі. Навіть вороже настроєні до релігії більшовики з повагою ставилися до нього. Олексію Калашникову йшов сімдесятий рік від роду, коли він прийшов служити в наше село. Його дружина, Олександра Іванівна, родом із села Свидовець нині Бобровицького району, останні роки проживала в рідному селі в сім'ї своєї дочки, оскільки чоловіку не виділили в Коломійцівці постійного житла. Про придбання для настоятеля храму якоїсь хати чи її будівництва і мови не було. З архівних матеріалів дізнаємося, що кожна копійка, яка надходила до церковної каси, використовувалась на потреби храму, на його обладнання.
З метою реєстрації релігійної громади складалися списки прихожан, за якими нині можна довідатися про структуру населення Коломійцівки в 1927 році. Жіноче населення переважало над чоловічим у віці від 18 до 20 років, а також від 31 до 50 років, а з 21 до 30 років чоловіків було на 33 більше, ніж жінок. Усього дорослих прихожан Слов'янської релігійної громади в нашому селі проживало 594 особи.
Посилання
- Category:Church in Kolomiytsivka, Вікісховище
