Відмінності між версіями «Турченко Олександр»
(→Родина) |
|||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Олександр Турченко.jpg|міні|Олександр Турченко]] | ||
| + | |||
'''Олександр Турченко''' (народився [[6 лютого]] [[1967]] в селі Морозівка Київської області — помер [[5 серпня]] [[2026]]) — житель Носівки, загинув на залізничній станції "Квітнева" від російського удару балістичних ракет. | '''Олександр Турченко''' (народився [[6 лютого]] [[1967]] в селі Морозівка Київської області — помер [[5 серпня]] [[2026]]) — житель Носівки, загинув на залізничній станції "Квітнева" від російського удару балістичних ракет. | ||
== Їх вбила росія… == | == Їх вбила росія… == | ||
| + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/3283139228555507/ | title = Їх вбила росія…| publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 7 серпня}}'' | ||
В ніч проти 5 серпня на пероні залізничної станції «Квітнева» внаслідок російського ракетного удару загинув житель Носівки Олександр Турченко, 6 лютого 1967 року народження. | В ніч проти 5 серпня на пероні залізничної станції «Квітнева» внаслідок російського ракетного удару загинув житель Носівки Олександр Турченко, 6 лютого 1967 року народження. | ||
Поточна версія на 07:34, 14 серпня 2026
Олександр Турченко (народився 6 лютого 1967 в селі Морозівка Київської області — помер 5 серпня 2026) — житель Носівки, загинув на залізничній станції "Квітнева" від російського удару балістичних ракет.
Їх вбила росія…[ред. | ред. код]
- Джерело: Їх вбила росія…, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 7 серпня
В ніч проти 5 серпня на пероні залізничної станції «Квітнева» внаслідок російського ракетного удару загинув житель Носівки Олександр Турченко, 6 лютого 1967 року народження.
Понад двадцять років Олександр разом із дружиною Тетяною проживав у Носівці. Сам він родом із села Морозівка Київської області. Майбутнє подружжя познайомилося в Києві, де разом працювало на одному з підприємств. Згодом у них народилася донька Анастасія, яка була найбільшою радістю й гордістю батьків.
Олександр був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійною опорою для своєї родини. Добрий, щирий, працьовитий і відповідальний, він умів підтримати, вислухати й завжди знаходив час для близьких. Любив спорт, регулярно займався у спортивному залі, із задоволенням їздив велосипедом і власним прикладом прищеплював любов до здорового способу життя своїй сім'ї.
Понад п'ятнадцять років Олександр працював у логістичному центрі «Сільпо-Фуд» у селі Квітневому. Він любив свою роботу, добирався до неї як і більшість носівчан електричкою.
Того трагічного вечора, коли почався обстріл, разом з іншими людьми перебував на пероні станції "Квітнева", чекав на останній потяг. Люди просто чекали, щоб після робочого дня повернутися до своїх рідних. Олександр свого останнього потяга так і не дочекався… Разом з іншими пасажирами його життя обірвала російська ракета.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина, донька Анастасія.
