Відмінності між версіями «Розум Григорій Якович»
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Однофамільці|Розум}} | {{Однофамільці|Розум}} | ||
| − | '''Григорій Якович Розум''' — мешканець села Лемеші, реєстровий козак, чоловік [[Розумовська Наталія Дем'янівна|Наталії Розумовської]], | + | '''Григорій Якович Розум''' — мешканець села Лемеші, реєстровий козак, чоловік [[Розумовська Наталія Дем'янівна|Наталії Розумовської]]. |
| + | |||
| + | Розум був людиною сварливою і скандальною, дружина Наталія Дем'янівна, навпаки, була жінкою розсудливою і розумною. Дітей у них було шестеро: Данило, [[Розумовський Олексій Григорович|Олексій]], [[Розумовський Кирило Григорович|Кирило]], Гафія, Ганна, Віра. Приємна зовнішність та голос, бажання вчитися привернули увагу до Олексія місцевого духівництва. Він ходив учитися до дячка в село Чемер.<ref>{{Cite web | url = https://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/sobor-moho-dytynstva | title = Собор мого дитинства |publisher = Газета «День» | author = Олекса Ващенко. Випуск газети №109 (1999)| date = | access-date = | language = }}</ref> | ||
== Григорій Розум, красень і вояка хоч куди == | == Григорій Розум, красень і вояка хоч куди == | ||
Поточна версія на 15:25, 18 червня 2026
Григорій Якович Розум — мешканець села Лемеші, реєстровий козак, чоловік Наталії Розумовської.
Розум був людиною сварливою і скандальною, дружина Наталія Дем'янівна, навпаки, була жінкою розсудливою і розумною. Дітей у них було шестеро: Данило, Олексій, Кирило, Гафія, Ганна, Віра. Приємна зовнішність та голос, бажання вчитися привернули увагу до Олексія місцевого духівництва. Він ходив учитися до дячка в село Чемер.[1]
Григорій Розум, красень і вояка хоч куди[ред. | ред. код]
- Фрагмент із нарису «Розумовські» в книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
Батько майбутнього імператора – реєстровий козак Григорій Розум, красень і вояка хоч куди, через злидні став п'яничкою. Своє прізвище він отримав через приказку, яку часто повторював напідпитку: «Що то за голова, що то за розум!».
Сім'я була такою бідною, що мати Наталка готова була побиратися. В Лемешах народилися сини – Олексій і Кирило.
Батько дратувався з того, що син Олексій ріс допитливим. Якось, перебуваючи напідпитку, побачив того з книжкою і ледь не вбив його, пожбуривши в сина сокирою. Уникаючи батькового гніву, хлопець втік до сусіднього села, Чемера, де жив у місцевого дячка, заробляючи собі на хліб випасом свиней.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Олекса Ващенко. Випуск газети №109 (1999): Собор мого дитинства, Газета «День»
