Відмінності між версіями «Назаренко Григорій Миколайович»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Дружина — [[Назаренко Галина Дмитрівна]] (1923—2001), вчитель хімії в Носівській школі № 1. | Дружина — [[Назаренко Галина Дмитрівна]] (1923—2001), вчитель хімії в Носівській школі № 1. | ||
| − | + | Син: [[Назаренко Микола Григорович]] (1952—2002). | |
| − | + | == Характер мав м'який == | |
| + | :''Джерело: розділ у книзі Сергія Іващенка "[[Школа. Записки дивака]]".'' | ||
| + | Григорій Миколайович Назаренко працював вчителем фізики. Огрядний чолов'яга, завжди носив окуляри, ходив трохи накульгуючи. Під час першого уроку було помітно, як він трохи чмихає носом, хай читач не ображається на автора за таку дрібницю, але, дивна річ — після кількох уроків учні звикли до цього і більше не помічали. Якогось особливого «блиску» в його викладенні фізичних теорій та тонкощів не було, але учні, навіть які не вельми «розуміли» фізику, слухали його добре. До них «доходило», що фізика — річ серйозна, що Григорій Миколайович є повноважним представником Архімеда, Ньютона, Ломоносова, Ампера, Фарадея і інших світочів фізичної науки. Говорив Григорій Миколайович неквапливо, мабуть, — щоб і до «тупих» доходило. Хто з учнів бажав знати фізику — той знав, хто не вельми бажав, той і знав — не вельми, але таких було небагато. Він не сердився на «тупих», ставився терпляче, був людиною спокійної вдачі. Характер мав м'який. Ледарів не лаяв, Учні відповідали йому добром на добро. Складалось враження, що Григорій Миколайович був людиною без гумору. | ||
[[Категорія:Вчителі фізики Носівської школи № 1]] | [[Категорія:Вчителі фізики Носівської школи № 1]] | ||
[[Категорія:Люди Н]] | [[Категорія:Люди Н]] | ||
Версія за 09:42, 17 квітня 2026
Григорій Миколайович Назаренко (народився 1922 — помер ?) — вчитель фізики в Носівській школі № 1, працював з 1952/1953 навчального року.
Дружина — Назаренко Галина Дмитрівна (1923—2001), вчитель хімії в Носівській школі № 1.
Син: Назаренко Микола Григорович (1952—2002).
Характер мав м'який
- Джерело: розділ у книзі Сергія Іващенка "Школа. Записки дивака".
Григорій Миколайович Назаренко працював вчителем фізики. Огрядний чолов'яга, завжди носив окуляри, ходив трохи накульгуючи. Під час першого уроку було помітно, як він трохи чмихає носом, хай читач не ображається на автора за таку дрібницю, але, дивна річ — після кількох уроків учні звикли до цього і більше не помічали. Якогось особливого «блиску» в його викладенні фізичних теорій та тонкощів не було, але учні, навіть які не вельми «розуміли» фізику, слухали його добре. До них «доходило», що фізика — річ серйозна, що Григорій Миколайович є повноважним представником Архімеда, Ньютона, Ломоносова, Ампера, Фарадея і інших світочів фізичної науки. Говорив Григорій Миколайович неквапливо, мабуть, — щоб і до «тупих» доходило. Хто з учнів бажав знати фізику — той знав, хто не вельми бажав, той і знав — не вельми, але таких було небагато. Він не сердився на «тупих», ставився терпляче, був людиною спокійної вдачі. Характер мав м'який. Ледарів не лаяв, Учні відповідали йому добром на добро. Складалось враження, що Григорій Миколайович був людиною без гумору.
