Відмінності між версіями «Досліднянська гімназія»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 18: Рядок 18:
  
 
== До історії ==
 
== До історії ==
 
+
: ''Див. також: [[Досліднянський ЗНЗ-ДНЗ I-III ступенів (Червонопартизанська с.ш.№3)]]''
 
2023 року на фасаді гімназії встановлена пам'ятна дошка на честь вдячної пам'яті загиблому воїну-захиснику [[Сідоров Андрій Олександрович|Андрію Сідорову]].
 
2023 року на фасаді гімназії встановлена пам'ятна дошка на честь вдячної пам'яті загиблому воїну-захиснику [[Сідоров Андрій Олександрович|Андрію Сідорову]].
  

Версія за 00:08, 16 квітня 2026

Досліднянська гімназія

Досліднянська гімназія Носівської міської ради Чернігівської області

Попередні назви — Червонопартизанська ЗОШ № 3, Досліднянський НВК «ЗНЗ-ДНЗ» I-III ступенів (до 2022).

с. Дослідне, вул. Миру 6

Школа розрахована на 360 учнів.

30 серпня 2022 Носівська міська рада вирішила організувати освітній процес у 2022-2023 навчальному році в закладах освіти Носівської міської ради Чернігівської області під час дії воєнного стану в режимі онлайн з використанням дистанційних технологій в, в тому числі у Досліднянській гімназії.[1]

Люди

До історії

Див. також: Досліднянський ЗНЗ-ДНЗ I-III ступенів (Червонопартизанська с.ш.№3)

2023 року на фасаді гімназії встановлена пам'ятна дошка на честь вдячної пам'яті загиблому воїну-захиснику Андрію Сідорову.

Спогади учнів

Школа в 1947

Джерело: Розділ «Школа мого дитинства» книги Сергія Іващенка «Школа. Записки дивака».

Школа на Дослідній станції в 1947 році складалась з двох невеликих будиночків, один був в центрі Дослідної, другий знаходився за 300 метрів, з іншого боку красивого парку, в якому росли ялини, клени, осокори, акації, навіть — черемха. В тих двох будиночках було по дві класні кімнати й малесенька вчительська кімната, яка називалась — канцелярія. В тій школі пройшли мої перші сім років навчання.

Лише приємні спогади

Навчалась в цій школі з 1979 по 1985 роки, лише приємні спогади, хороші знання, які ще й досі дають можливість бути "на плаву", не дивлячись на чотири десятиліття, як вийшли за поріг школи. Але головну роль в шкільному житті виконали Ведмідь Ганна Трохимівна - вчитель української мови та літератури, завдяки якій перемагала на районних олімпіадах, їздили разом до Чернігова на обласну предметну олімпіаду; ще про позашкільне життя: тут головна організатор - Єрьомкіна Раїса Іванівна, вчитель англійської мови (іноземна вже не німецька, але, коли це сталося, мені не відомо).

Варвара Олексіївна Падун працювала в школі майже до кінця 1970-х (на той час вже Червонопартизанська середня школа #3). Її донька продовжила династію вчителювання - Тертишник Наталія Іванівна. Євдокія Кирилівна Ковальчук працювала до початку 1980-х, поки не переїхала на постійне проживання до Києва.

Примітки

Посилання