Відмінності між версіями «Галаган Олександр Іванович»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Галаган Олександр Іванович''' ([[13 травня]] [[1981]] — [[3 квітня]] [[2026]]) — старший солдат, помер на Російсько-українській війні. | + | [[Файл:Олександр Галаган.jpg|міні|Олександр Галаган]] |
| + | |||
| + | '''Галаган Олександр Іванович''' (народився [[13 травня]] [[1981]] в Носівці — помер [[3 квітня]] [[2026]]) — старший солдат, помер на Російсько-українській війні. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| Рядок 13: | Рядок 15: | ||
Олександр був начальником І обслуги звукометричної розвідки батареї артилерійської розвідки. Виснажливі фронтові будні, нервове перенапруження забрали ще одне молоде життя українця: сина, чоловіка, батька, надійного побратима. Його серце не витримало, зупинилось. Але його смерть також на рахунку росії. | Олександр був начальником І обслуги звукометричної розвідки батареї артилерійської розвідки. Виснажливі фронтові будні, нервове перенапруження забрали ще одне молоде життя українця: сина, чоловіка, батька, надійного побратима. Його серце не витримало, зупинилось. Але його смерть також на рахунку росії. | ||
| − | + | Похований на [[Федченківське кладовище|кладовищі по вул. Володимирська]] в Носівці. | |
[[Категорія:Уродженці Носівки]] | [[Категорія:Уродженці Носівки]] | ||
Версія за 20:30, 12 квітня 2026
Галаган Олександр Іванович (народився 13 травня 1981 в Носівці — помер 3 квітня 2026) — старший солдат, помер на Російсько-українській війні.
Життєпис
- Джерело: [1], Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 7 квітня 2026
Народився і виріс в Носівці. Навчався спочатку у неповній середній школі №7, потім-у загальноосвітній №1.
Професію газозварювальника здобував у навчальному закладі Ніжина. Втім працював не за професією, переважно в сфері охорони.
30 грудня 2022 доєднався до Сил оборони України. Весь його фронтовий шлях проходив на Запорізькому та Донецькому напрямках.
Він завжди виходив на зв'язок, ніколи на скаржився на самопочуття і заспокоював своїх найрідніших, хтозна де беручи сили бути оптимістом. Адже вся його служба, довжиною у понад три роки війни була там, де завжди «гаряче».
Олександр був начальником І обслуги звукометричної розвідки батареї артилерійської розвідки. Виснажливі фронтові будні, нервове перенапруження забрали ще одне молоде життя українця: сина, чоловіка, батька, надійного побратима. Його серце не витримало, зупинилось. Але його смерть також на рахунку росії.
Похований на кладовищі по вул. Володимирська в Носівці.
