Відмінності між версіями «Галаган Олександр Іванович»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/3156742424528522/ | title =| Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 7 квітня 2026 }}'' | ||
Народився і виріс в Носівці. Навчався спочатку у неповній середній школі №7, потім-у загальноосвітній №1. | Народився і виріс в Носівці. Навчався спочатку у неповній середній школі №7, потім-у загальноосвітній №1. | ||
Версія за 22:19, 10 квітня 2026
Галаган Олександр Іванович (13 травня 1981 — 3 квітня 2026) — старший солдат, помер на Російсько-українській війні.
Життєпис
- Джерело: [1], Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 7 квітня 2026
Народився і виріс в Носівці. Навчався спочатку у неповній середній школі №7, потім-у загальноосвітній №1.
Професію газозварювальника здобував у навчальному закладі Ніжина. Втім працював не за професією, переважно в сфері охорони.
30 грудня 2022 доєднався до Сил оборони України. Весь його фронтовий шлях проходив на Запорізькому та Донецькому напрямках.
Він завжди виходив на зв'язок, ніколи на скаржився на самопочуття і заспокоював своїх найрідніших, хтозна де беручи сили бути оптимістом. Адже вся його служба, довжиною у понад три роки війни була там, де завжди «гаряче».
Олександр був начальником І обслуги звукометричної розвідки батареї артилерійської розвідки. Виснажливі фронтові будні, нервове перенапруження забрали ще одне молоде життя українця: сина, чоловіка, батька, надійного побратима. Його серце не витримало, зупинилось. Але його смерть також на рахунку росії.
Поховани на кладовищі по вул. Володимирська в Носівці.
