Відмінності між версіями «Сірик Варвара Федорівна»
(→Родина) |
(→Родина) |
||
| (Не показані 4 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Навчалася у середній школі, де у випускному класі познайомилася з майбутнім чоловіком — [[Сірик Микола Олександрович|Миколою Сіриком]]. | Навчалася у середній школі, де у випускному класі познайомилася з майбутнім чоловіком — [[Сірик Микола Олександрович|Миколою Сіриком]]. | ||
| − | + | 2 вересня 1941 її чоловік був мобілізований до війська, а вона вступила до Ніжинського педагогічного інституту, де навчалася на факультеті української філології та літератури. Закінчила його з відзнакою. Після війни продовжила освіту, вступивши до інституту журналістики у Харків. У цей час її чоловік навчався у Ніжині на фізико-математичному факультеті. | |
| − | |||
| − | Після війни продовжила освіту, вступивши до інституту журналістики у Харків. У цей час її чоловік навчався у Ніжині на фізико-математичному факультеті. | ||
У 1947 році одружилися. У 1949 році народилася перша донька — Валентина. Того ж року за державним розподілом вони були направлені на захід України, де працювали у школі: чоловік — директором, вона — учителькою. Родина проживала у приміщенні школи. У 1950 році народилася друга донька — Світлана. | У 1947 році одружилися. У 1949 році народилася перша донька — Валентина. Того ж року за державним розподілом вони були направлені на захід України, де працювали у школі: чоловік — директором, вона — учителькою. Родина проживала у приміщенні школи. У 1950 році народилася друга донька — Світлана. | ||
| Рядок 23: | Рядок 21: | ||
* Валентина (нар. 1949) | * Валентина (нар. 1949) | ||
* Світлана (нар. 1950) | * Світлана (нар. 1950) | ||
| − | * Олександр (нар. 1959) | + | * [[Сірик Олександр Миколайович|Олександр]] (нар. 1959) |
== Галерея == | == Галерея == | ||
| Рядок 38: | Рядок 36: | ||
# [[Сірик Микола Олександрович]] — біографічна довідка (містить згадку про дружину та родину). | # [[Сірик Микола Олександрович]] — біографічна довідка (містить згадку про дружину та родину). | ||
# Родинні спогади (Лілія Сопотницька), літературне опрацювання — Анастасія Коробкіна, 2026. | # Родинні спогади (Лілія Сопотницька), літературне опрацювання — Анастасія Коробкіна, 2026. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | ||
| + | [[Категорія:Вчителі української мови та літератури Володьководівицької школи]] | ||
Поточна версія на 19:18, 30 березня 2026
Сірик Варвара Федорівна (народилася 20 вересня 1923 в селі Володькова Дівиця — померла 15 лютого 2014) — вчитель української мови та літератури Червонопартизанської школи.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчалася у середній школі, де у випускному класі познайомилася з майбутнім чоловіком — Миколою Сіриком.
2 вересня 1941 її чоловік був мобілізований до війська, а вона вступила до Ніжинського педагогічного інституту, де навчалася на факультеті української філології та літератури. Закінчила його з відзнакою. Після війни продовжила освіту, вступивши до інституту журналістики у Харків. У цей час її чоловік навчався у Ніжині на фізико-математичному факультеті.
У 1947 році одружилися. У 1949 році народилася перша донька — Валентина. Того ж року за державним розподілом вони були направлені на захід України, де працювали у школі: чоловік — директором, вона — учителькою. Родина проживала у приміщенні школи. У 1950 році народилася друга донька — Світлана.
Після трьох років роботи подружжя повернулося до рідного села Володькова Дівиця. Надалі все життя працювали у Червонопартизанській школі: Варвара Сірик викладала українську мову та літературу, а її чоловік — математику, фізику, креслення та історію.
У 1959 році в родині народився син Олександр.
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік — Микола Олександрович Сірик (1923–2006), учасник Другої світової війни, педагог, краєзнавець.
Діти:
- Валентина (нар. 1949)
- Світлана (нар. 1950)
- Олександр (нар. 1959)
Галерея[ред. | ред. код]
- Вчителі Червонопартизанської школи, ~1954. Фото надала Лілія Сопотницька
Джерела[ред. | ред. код]
- Сірик Микола Олександрович — біографічна довідка (містить згадку про дружину та родину).
- Родинні спогади (Лілія Сопотницька), літературне опрацювання — Анастасія Коробкіна, 2026.
